Процеси, які відбуваються в Україні протягом останніх років, сприяють утвердженню суверенної, правової, демократичної, соціально орієнтованої держави і водночас пов’язані зі становленням нового громадянського суспільства, що вимагає суттєвих змін у підходах до формування нового покоління громадян нашої держави.
Ці процеси неможливі без розвитку системи громадянської освіти, провідна роль в якій належить вивченню основ правознавства. А тому головною метою вчителя є формування інтелектуальної особистості з активною громадянською позицією, яка готова реалізувати свої права та обов’язки, толерантно ставиться до поглядів інших, відповідальна перед суспільством і державою за свої вчинки.
Пропонована робота спрямована на висвітлення шляхів формування громадянськості учнів через розвиток критичного мислення на уроках історії та правознавства.
Д. Чаффі визначає ознаки, за допомогою яких можна визнати себе критично мислячою людиною:
відкритість до інших думок;
компетентність;
інтелектуальна активність;
допитливість;
незалежність мислення;
вміння дискутувати;
проникливість;
самокритичність.
Зазвичай перед учителем одразу постає проблема браку навчальних годин для викладання правознавства. У нашому навчальному закладі була створена комплексна система правової освіти, яка передбачає:
уроки з курсу «Основи правознавства»;
спецкурси «Практичне право», «Ми — громадяни України»;
науково-дослідницьку, краєзнавчо-пошукову, проектну роботу учнів;
учнівські конференції;
виховні заходи;
правоосвітню роботу з батьками;
зустрічі з представниками правоохоронних органів.
Головне місце в цьому комплексі посідає урок. Вважаю, що найбільш продуктивною технологію, за допомогою якої можна сформувати нову інноваційну особистість, є технологія розвитку критичного мислення. Критичне мислення — це складний процес, що починається із залучення інформації, її критичного осмислення та завершується прийняттям рішення. Тому структура уроків з використанням даної технології має свої особливості. Я виділяю три основні етапи, кожен з яких має свої завдання.
I етап— актуалізація пізнавальних процесів учнів.
На цьому етапі визначаю мету вивчення матеріалу, з'ясовую, що відомо учням з цієї теми. Для цього використовую такі прийоми, як «Мозковий штурм», «Коло ідей», «Мікрофон» тощо. Так, під час вивчення теми «Основи адміністративного права» пропоную всім знайому ситуацію: увечері на вулиці юнаки голосно сміються, вигукують непристойні слова, підпалюють та кидають під вікна петарди. Прошу учнів надати відповіді на запитання:
—Чи порушено в цій ситуації чиїсь права? Чи можна притягти підлітків до відповідальності? Яке покарання можуть понести неповнолітні?
Разом з учнями з'ясовуємо, що справді відбувається правопорушення, яке тягне за собою адміністративну відповідальність. Тепер учням цікаво дізнатися про види адміністративних правопорушень, адміністративні стягнення, особливості відповідальності неповнолітніх.
II етап— осмислення нового матеріалу.
На цьому етапі відбувається безпосереднє ознайомлення учнів з новою інформацією. Методика критичного мислення передбачає, що на цьому етапі вчитель має найменший вплив на учня. Учні ознайомлюються з новою інформацією під час читання тексту, правових джерел, перегляду фільму (через брак часу на уроці даю завдання переглянути наприклад, під час вивчення теми «Основи правового статусу людини і громадянина. Громадянські (особисті) та політичні права» вдома такі фільми: «Холодне літо 53-го», «Кавказька полонянка», «Сволота», «Попелюшка», «Пригоди Буратіно»), а на уроці обговорити сюжет за поданими питаннями), прослуховування лекції. Опрацьовуючи нову інформацію, використовую таки методи, як аналіз, синтез, порівняння. Наприклад, під час вивчення теми «Права людини і громадянина (загальні положення)» пропоную учням ознайомитися з витягами із «Загальної декларації прав людини» та II Розділу Конституції України, а потім визначити основні групи прав людини закріплені в цих документах, встановити спільне та відмінне. Головне завдання цього етапу уроку — підтримати й стимулювати інтерес учнів шляхом постановки ними запитань, занотування примітки в тексті у разі сумніву або нерозуміння, складання таблиці тощо.
III етап— осмислення (рефлексія).
На цьому етапі відбувається осмислення учнями нового матеріалу; адаптація нових понять в особистій системі знань учня, тобто заміна вже наявного уявлення новим, засвоєння і закріплення знань. На цьому етапі використовую такі техніки: «Прес», «Займи позицію», моделюю конкретні ситуації, організовую обговорення проблеми, дискусії. Наприклад, під час вивчення теми «Військовий обов’язок громадян України» проводимо аналітичну гру «Займи позицію», де пропоную учням визначитися у своєму ставленні до альтернативної служби. На цьому етапі важливо спонукати учнів висловлювати своїми словами отриману інформацію, бо краще запам’ятовується те, що ми формуємо в особистому контексті; сприяти обміну ідеями між учнями, що дозволяє їм збагатити свій словниковий запас, формулювати і висловлювати свої думки.
Значні можливості для правової освіти і виховання громадянських якостей підлітків дають спецкурси «Практичне право», «Ми — громадяни України». Особливість цих курсів полягає в тому, що вони базуються на інтерактивних методах навчання, які організують процес соціальної взаємодії, що сприяє набуттю її учасниками нових знань. Однією з основних умов інтеракції є формулювання проблеми та робота над нею в групах (парах, трійках), прийняття узгодженого рішення і діалог за підсумками роботи. Під час роботи на таких уроках учні набувають практичного досвіду у реалізації демократичних процесів. Наприклад, під час вивчення теми «Вирішуємо безпосередньо і через представників» ми провели референдум, завдяки чому учні набули практичних навичок участі у виборах, що, у свою чергу, підвищує зацікавленість учнів предметом, забезпечує глибше засвоєння змісту навчального матеріалу, вироблення громадянських навичок, виховує відданість демократичним цінностям.
Правова освіта продовжується у виховній діяльності. Наприклад, під час підготовки до виховного заходу «Чи потрібен я Україні таким, яким я є сьогодні?» учні написали твори з цієї теми, дослідили проблему захоплень підлітків, провели опитування з метою визначення рівня знань дітьми своїх прав, порушення цих прав з боку однолітків, дорослих та інше.
На підставі набутого досвіду нами була розроблена програму виховної роботи «Формування громадянськості — запорука самореалізації особистості», що передбачала залучення учнів до самостійної роботи, самовдосконалення, формування активної громадянської позиції. Програма розрахована на 7 років і поділяється на 4 етапи реалізації: «Я — особистість», «Я — знаю», «Я — можу», «Я — зобов'язаний». Вона має відповідні виховні цілі та завдання та об’єднує різні види виховної роботи.
Сподіваюся, що комплексний підхід з формування громадянської позиції учнів сприятиме правовій обізнаності та формуванню стійкої громадянської позиції.
