Крилаті вирази в історії

Авгійові стайні

Вперше згадуються старогрецьким істориком Діодором Сіцілійським (І ст. до н: е.), який викладає міф про Авгія — царя Еліди, сина бога сонця Геліоса. Авгій мав кілька тисяч голів худоби, стійла якої не чистилися протягом 30 років. Геракл, перепинивши течію річки Алфей, спрямував її на стайні, що були очищені в такий спосіб за один день. Це був сьомий подвиг Ге­ракла.

У переносному значенні вираз стали вживати ще античні письменники (Сенека, Лукіан та ін.), характеризуючи безладдя, запущені справи.

Авель

За біблійною легендою (Буття, 4), син Адама і Єви, вбитий рідним братом Каїном. Ім’я Авеля здавна вживається в літературі як символ невинної жертви.

Агнець божий

Перші слова католицької молитви «Agnus Dei» (вівця божа). У християнській міфології — символ смирення і покірності.

У сучасній літературі цей вислів часто вживається з метою досягнення сатиричного ефекту при зображенні безвольних і нерозумних людей.

Альбіон

Стародавня назва Британських островів, яка зустрічається ще в античних авторів (зокрема, у Птомелея).

У наші дні це слово вживається здебільшого з іронічним забарвленням.

Альфа і омега

Альфа — перша, а омега — остання буква грецького алфавіту. Звідси й значення цього виразу: початок і кінець, все, що є. Походить вислів з Апокаліпсису, 1, 8: «Я єсмь альфа і омега, початок і кінець, — каже господь», і далі: «...Голос, ніби сурма, що говорив: «Я єсмь альфа і омега, перший і останній» (1, 10).

Аннібалова клятва

Римський історик Полівій (II ст. до н. є.) розповідає, що коли майбутньому карфагенському полководцеві Аннібалу (Ганнібалу, 247—183 до н. є.) сповнилося 10 років, батько примусив його поклястися завжди бути непримиренним ворогом Риму. Аннібал додержав клятви. Не раз він завдавав римському війську тяжких поразок. Зазнавши розгрому і переконавшись у неможливості продовжувати боротьбу. Аннібал покінчив життя самогубством.

У переносному значенні — тверда рішимість боротися до кінця.

Ім’я Аннібала вживається на означення відважного полководця.

Антей

Герой старогрецьких міфів. Цей володар Лівії, гігант — син Посейдона (бога морів) і Геї (богині землі) — був непереможним, бо кожний дотик до матері-землі давав йому нові сили. Гераклові вдалося вбити Антея, лише піднявши його в повітря.

Образ Антея символізує силу, яку дає людині зв’язок з рідною землею, з батьківщиною.

Аргонавти

Герої одного з найдавніших грецьких міфів, що розповідає про пригоди кількох сміливців, які на кораблі «Арго» вирушили в Колхіду за золотим руном. Похід був надзвичайно важким, тому в переносному вживанні слово «аргонавти» означає: сміливі мандрівники, першовідкривачі.

Аристократія духу

Вираз датського письменника і філософа Хенріка Стеффенса (1773— 1845), яким він схарактеризував прихильників ідеолога німецького романтизму Августа-Вільгельма Шлегеля.

У переносному значенні «аристократ духу» — людина з високим інтелектуальним розвитком.

Астрея. Часи Астреї

Астрея — друге ім’я богині справедливості Діке (дочки Зевса і Феміди), що жила на землі у золотому віці, а пізніше покинула її.

У переносному вживанні «часи Астреї» — щаслива пора.

Атлантида

Перші відомості про Атлантиду містяться— в творах старогрецького філософа Платона (427—247 до н. е.). За античним міфом, який він переказує, це великий острів у Атлантичному океані, що існував у давнину і був волею Зевса затоплений за безмежну гординю його мешканців.

«Нова Атлантида» (1604) — утопія відомого англійського філософа Ф. Бекона (1561-1626).

У переносному значенні Атлантида — прекрасна заповітна країна; «шукання Атлантиди» — відважні спроби зробити відкриття, безустанні пошуки.

Ахіллесова п’ята

За старогрецьким міфом, мати героя Ахіллеса (Ахілла) морська богиня Фетіда скупала його у водах священної ріки Стікс, щоб зробити невразливим для ворожих стріл. Але при цьому вона тримала Ахіллеса за п’яту, якої не торкнулися води Стікса. Стріла Паріса, спрямована богом Аполлоном, влучила в п’яту, і герой загинув.

У переносному вживанні «ахіллесова п’ята» — слабке, вразливе місце.

Барон Мюнхгаузен

Цей крилатий вислів походить від імені саксонського барона Карла-Фрідріха-Ієроніма фон Мюнхгаузена (1720-1797), автора «Путівника для веселих людей» (1781) — збірки оповідань про неймовірні пригоди та фантастичні подорожі. Особливо популярним ім’я Мюнхгаузена стало після появи «Оповідань барона Мюнхгаузена про його незвичайні мандрівки і воєнні пригоди в Росії» (1786) англійського письменника Р. Распе. Того ж року Г. Бюргер перекладає цей твір німецькою мовою. К. Іммерман у чотиритомному сатиричному романі «Мюнхгаузен» (1838-1839) знов звертається до цього образу. Оповідання про пригоди Мюнхгаузена неодноразово видавалися в різних країнах у переробках для дітей.

У переносному значенні Мюнхгаузен — веселий брехун і хвалько; людина, що втратила почуття міри.

Беатріче

У книзі «Нове життя» (1292) великий італійський поет Данте Алігієрі оспівав флорентійку Беатріче Портінарі, ідеалізований образ якої став одним з центральних у його творчості.

У переносному значенні Беатріче — предмет чистого й вірного кохання.

Біла ворона (крук)

Вислів із 7-ї сатири староримського поета І—II ст. н. е. Ювенала:

Царства дає він [випадок] рабам, полоненим — тріумфи,

Тільки щасливців таких менше, ніж білих ворон.

Білі ворони — альбіноси — надзвичайно рідко зустрічаються в природі, тому й виникло таке порівняння.

У наш час вираз «біла ворона» означає не тільки незвичайну людину, але й рідкісне явище.

Блажен муж, що не йде на раду нечестивих

Вираз походить з Біблії, де сказа­но: «Блаженний муж, що не ходить на раду нечестивих, і не ступає слідом за грішниками, і в зібранні злоріків не сидить» (Псолом 1,1). Часто вживається в літературній мові у прямому та переносному, іронічному, значеннях.

Т.Г.Шевченко в «Давидових псалмах» використовує цей вислів як засіб характеристики громадянських чеснот людини:

Блаженний муж на лукаву

Не вступає раду,

І не стане на путь злого,

І з лютим не сяде.

Блудний син

У євангельській притчі (Лука, 15, 11—32) розповідається про блудного сина, який, живучи розпусно, розтратив на чужині все, що мав. Убогий, голодний і хворий, повернувся він на батьківщину. З радістю зустрів його батько, одягнув у дороге вбрання і наказав заколоти відгодоване теля. «Повернення блудного сина» є однією з кращих картин великого голландського художника XVII ст. Рембрандта. На сюжет євангельської легенди Т. Г. Шевченко створив серію гравюр.

У переносному вживанні «блудний син», «син марнотравний»  — людина, що розкаялася в своїх помилках.

Буря в склянці води

Вираз належить французькому письменникові і філософу Ш.-Л. Монтеск’є (1689-1755). Цими словами він характеризував політичні події в карликовій республіці Сан-Марино. Подібні вирази («буря в ложці», «гроза з корита») зустрічаються і в античних авторів (Афіней, Ціцерон).

Значення цього вислову: велике хвилювання з незначного приводу, дрібні події, які штучно роздуваються.

Бути чи не бути

Слова з монолога Гамлета, героя трагедії «Гамлет, принц Датський» (1601) великого англійського драматурга В. Шекспіра.

У переносному вживанні означають: найважливіше питання, питання життя і смерті.

Вавілонська вежа

Вираз походить з біблейського міфу про те, як люди намагалися побудувати у Вавилоні вежу, що сягала б неба. Розгніваний таким зухвальством, бог змішав мови будівників, вони перестали розуміти один одного, і будівництво невдовзі було припинене (Буття, 11, 1—9).

Вживається на означення справи, яка ніколи не буде завершена.

Вандали

Плем’я східних германців. У другій половині II ст. вандали почали просуватися на південь і разом з іншими германськими племенами нападали на римські володіння.

455 р. вони оволоділи Римом і знищили там багато творів мистецтва. Звідси вандал — це руйнівник культурних цінностей, невіглас.

Варфоломіївська ніч

Масова різня гугенотів (протестантів) у Парижі в ніч на 24 серпня 1572 р. — свято святого Варфоломія. Католики тоді по-зрадницькому знищили близько 30 тис. гугенотів. Події Варфоломіївської ночі відображені в ряді літературних творів («Хроніка часів Карла IX» П. Меріме, «Юність Генріха IV» Г. Манна та ін.).

Вживається на означення жорстокої масової розправи.

Велика хартія вольностей

Грамота Magna charta libertatum, якою англійський король Іоанн Безземельний у 1215 р. був змушений визнати обмеження королівської влади на користь феодалів.

Уживається як урочистий синонім до слова «конституція».

Вертер

Ім’я героя роману Й. В. Гете «Страждання молодого Вертера» (1774). Вертер пристрасно закоханий у наречену свого друга Шарлоту. Коли вона з почуття обов’язку виходить заміж, він кінчає життя самогубством.

Вертер — уособлення трагічної долі безнадійно закоханої людини.

Випити чашу до дна

Вислів походить з Біблії: «Устань, Єрусалиме, ти, що з руки господньої випив чашу гніву його, вихилив до дна чашу оп’яніння, осушив її» (Ісаія, 51, 17). Образ чаші страждання зустрічається також у Євангелії (Матф., 26, 39).

Вживається у значенні: іти до кінця у якійсь важкій справі, перетерпіти усі неприємності.

Випускати Духа з пляшки

Вислів з «Казки про рибалку» («Тисяча і одна ніч»): «І він витяг ніж, і трудився над свинцем, поки не зірвав його з пляшки, і поклав її боком на землю, і потряс її, щоб те, що було в ній, вилилось, — звідти не полилось нічого, і рибалка надзвичайно здивувався. А потім з пляшки пішов дим, який піднявся до хмар небесних і поповз по обличчю землі, і коли дим вийшов увесь, то зібрався, і стиснувся, і затремтів, і зробився іфритом [духом] з головою в хмарах і ногами на землі».

Вживається на позначення несподіванок (найчастіше неприємних), причиною яких була наша ж необережність.

Від великого до смішного один крок

Першоджерелом цього виразу є слова французького письменника Ж.-Ф. Мармонтеля (1723-1799): «Взагалі усе смішне стикається з великим» (Твори, т. V, 1787).

Цю фразу часто повторював Наполеон під час втечі з Росії в грудні 1812 р. французькому послу у Варшаві де Прадту, про що останній згадує у своїй книзі «Історія посольства у Велике герцогство Варшавське» (1816). Біограф Наполеона де Ремюза в своїх мемуарах свідчить, що фразу цю Наполеон промовляв і раніше.

Відділяти кукіль від пшениці

Євангельський вираз з притчі про людину, що посіяла пшеницю. Вночі прийшов ворог і посіяв між пшеницею кукіль (старослов’янською — плевелы). Раби запропонували господареві вибрати кукіль, та він, боячись, щоб вони не зіпсували посівів пшениці, сказав: «Залиште рости те і те до жнив, а під час жнив я скажу женцям: зберіть насамперед кукіль і зв’яжіть його у в’язки, щоб спалити їх, а пшеницю зберіть у житницю мою» (Матф., 13, 24-30).

Вживається у значенні: відокремлювати шкідливе від корисного, погане від хорошого.

Відкрити Америку

Цей вислів іронічно характеризує явище (предмет), усім давно відоме, яке намагаються видати за щось нове і надзвичайно важливе. Широко вживається в творах російських письменників XIX ст. (наприклад, у М. Є. Салтикова-Щедріна в «Листах до тітоньки»).

Віра без діла мертва

Вислів з Євангелія: «Як тіло без духу мертве, так і віра без діла мертва» (Соборне послання апостола чакова, 1,20).

У сучасній літературній мові вислів означає: тільки підкріплена ділом,, практичними починаннями ідея набуває сили, стає плідною, дійовою.

Влити нове вино в старі міхи

Вислів походить з Євангелія: «Не вливають вина нового в міхи старі; а то прориваються міхи, і вино витікає, і міхи пропадають» (Матф., 9, 17).

Вживається для протиставлення нового змісту і старої форми явищ, творів літератури, мистецтва та ін.

Вовк у овечій шкурі

Вираз походить з Євангелія: «Бережіться  лжепророків, які приходять до вас у овечій одежі, а всередині є вовками хижими» (Матф., 7, 15).

Вживається для характеристики лицемірної людини, яка під маскою доброчесності приховує злі наміри.

Во главу угла

В євангельській притчі розповідається, що камінь, який будівники спочатку відкинули, зрештою був покладений «во главу угла», тобто став однією з основ будови (Матф., 21, 42).

У сучасній мові цей вираз переосмислився і є синонімом до понять «основа», «ґрунт».

Див. Наріжний камінь.

Вогнем і мечем

Вираз походить від афоризму, приписуваного старогрецькому лікареві Гіппократу (460—370 до н. е.): «Чого не лікують ліки, те виліковує залізо, чого не лікує залізо, те виліковує вогонь».

Пізніше (у римських поетів І ст. до н. є.) вислів набув переносного значення: знищувати ворога зброєю і пожежами.

Зараз він означає, безжалісно знищувати що-небудь, застосовуючи крайні міри насильства.

Слова «Ogniem і mieczem» були гаслом реакційної польської шляхти; часто використовуються для її характеристики.

Все ж вона крутиться!

Вислів цей приписується визначному італійському астрономові, фізику і «механіку Галілею (1564-1642), який був притягнутий до суду інквізиції за визнання «єретичного» вчення Коперника про рух землі навколо сонця. Стоячи на колінах, Галілей змушений був присягти в тому, що він відмовляється від «єресі». Легенда твердить, ніби після зречення Галілей, тупнувши ногою, вигукнув: «Eppur si muove!» («Все ж вона крутиться!»).

Легендарний вислів Галілея вживається для позначення глибокої впевненості, переконаності в чомусь.

Всім пахощам Аравії...

Слова леді Макбет — героїні трагедії В. Шекспіра «Макбет» (1606): «Ця маленька ручка все ще пахне кров’ю. Всім пахощам Аравії не відбити цього запаху. О-о-о!» (акт 5, сцена 1).

У переносному вживанні вираз означає, що якийсь вчинок чи подія залишили в душі людини незмивний слід.

Гамлет

Герой трагедії В. Шекспіра «Гамлет, принц Датський» (1601). Доля Гамлета — це трагедія благородної людини, що стикається з торжеством зла в житті. Помста за вбитого батька осмислюється Гамлетом як відплата за узурпацію влади і деспотизм, як боротьба за встановлення справедливості. Сумніви, що мучать його, мають своїм джерелом пошуки дійових засобів для досягнення мети. Основа трагізму Гамлета в його самотності, в тому, що соціальну проблему він намагається розв’язати засобами індивідуальної боротьби.

Ім’ям Гамлета називають людину, яка в усьому сумнівається, увесь час роздумує, нездатна діяти швидко і рішуче.

Гарматне м’ясо

Найбільш раннім літературним джерелом, в якому зустрічається цей вислів, є політичний памфлет французького письменника Шатобріана (1768-1848) «Про Бонапарта і Бурбонів», опублікований після вступу союзницьких військ у Париж в 1814 р. Закликаючи до реставрації династії Бурбонів, Шатобріан детально спиняється на темних сторонах наполеонівського режиму. Він твердить, що при Наполеоні призови на військову службу були винятково жорстокими. «Презирство до людського життя і до Франції, — пише він, — досягло такого ступеня, що новобранців називали сировиною і гарматним м’ясом».

Вираз цей, характеризуючи цинічне ставлення до цінності людського життя взагалі, вживається головним чином у значенні: солдатська маса, яку посилає на смерть експлуататорська влада.

Гарпії

Це, за грецькою міфологією, богині вихору. Зображувались як крилаті потвори-птахи з дівочими головами. У міфі про аргонавтів гарпії примушують голодувати сліпого Фінея, забираючи або забруднюючи його їжу.

У переносному значенні гарпія найчастіше — зла жінка, а також зло, що мучить людину, терзає її душу.

Геєна вогненна

Геєна (Gehenna) — первісна назва долини Енном (Тофет) біля Єрусалима, де іудеї приносили в жертву Ваалу і Астарті своїх дітей, спалюючи їх («Влаштували висоти Тофета в долині синів Енномових, щоб спалювати синів і дочок своїх у вогні. За те ось приходять дні, говорить Господь, коли не будуть більше називати місце те Тофетом і долиною синів Енномових, але долиною вбивства», Ієрем, 7, 31— 31; 19, 6).

У переносному значенні (відомому ще з часів укладання Євангелій) — місце пекельних мук людини.

Геркулес

Геркулес (Геракл) — герой старогрецьких міфів, наділений надзвичайною фізичною силою. Відомі легенди про дванадцять подвигів Геркулеса (очищення Авгійових стаєнь, здобуття золотих яблук Гесперид, встановлення на краю світу Геркулесових стовпів та ін.).

У переносному вживанні Геркулес — силач; «геркулесове тіло» — міцне, м’язисте тіло; «дійти до геркулесових стовпів» — дійти до краю; «геркулесова праця» — тяжка праця.

Герострат

Так звали людину, яка з честолюбства, щоб обезсмертити своє ім’я, спалила в 356 р. до н. є. храм Артеміди в Ефесі, що вважався одним з «семи чудес світу». Герострата судили, стратили, ім’я його було заборонено вимовляти. Ми знаємо про нього з творів грецького історика Феопомпа (IV ст. до н. е.), що збереглись в уривках.

Геростратами називають людей, які домагаються слави будь-яким шляхом, навіть злочинним, і не спиняються перед знищенням культурних цінностей. «Геростратова слава» — ганебна слава.

Глас вопіющого в пустині

Вираз походить з Біблії (Ісаія, 40, 3; Матф., З, 3, а також в інших місцях).

Вживається у значенні: даремний заклик до кого-небудь, який залишається без уваги, без відповіді, а також одинокий виступ, не підтриманий ніким.

Гнати крамарів з храму

За євангельською легендою, Христос, прийшовши з учнями в єрусалимський храм, став виганяти звідти крамарів і міняйлів, докоряючи їм, що «дім молитви» вони перетворили на торжище (Марк, 11, 15—17).

У переносному вживанні цей вислів означає: боротися проти людей, які використовують велику справу в своїх дрібних, нечистих цілях.

Гола правда

Вислів належить староримському поетові Квінту Горацію Флакку (65-8 до н. е.), який вжив його в першій книзі своїх «Од» (24. 7).

Вираз (який цитується також латинською мовою — nuda Veritas) означає неприкрашену дійсність, а також життя, не одухотворене високою ідеєю.

Голгофа

Голгофа — горб в околицях Єрусалима, де був розп’ятий на хресті Ісус.

Це слово в переносному вживанні означає страждання, муки (моральні та фізичні), подвижництво.

Голіаф

За біблійною легендою (Перша книга царств, 17), філістимлянський велетень.

Так називають людину дуже високого зросту і значної фізичної сили.

Голуба квітка

Походить цей вираз з роману німецького письменника-романтика Новаліса (Ф. фон Гарденберга (1772-1801) «Генріх фон Офтердінген» (1802).

Герой твору — відомий мейстерзінгер XIII ст. — побачив уві сні прекрасну голубу квітку (die blaue Blume), яка стала уособленням усіх його мрій і бажань. Офтердінген присвячує все життя шуканню її. Образ голубої квітки, що має магічні властивості, зустрічається і в німецькому фольклорі.

У переносному значенні «голуба квітка» — нездійсненна мрія.

Гомеричний сміх

Вираз виник з опису сміху богів у поемах Гомера «Іліада» (1, 599) і «Одіссея» (8, 326; 20, 346). Вживається у значенні: нестримний, голосний сміх. .

Гордіїв вузол

За легендою, наведеною старогрецьким істориком Плутархом (І-II ст. н. е.), фрігійці, послухавши поради оракула, обрали царем першого, хто зустрівся їм з возом біля храму Зевса. Це був простий хлібороб Гордій.

В пам’ять про своє несподіване звеличення Гордій поставив у храмі Зевса цей віз, прив’язавши ярмо до нього дуже заплутаним вузлом. Олександр Македонський, дізнавшись про пророцтво оракула («той, хто розплутає Гордіїв вузол, стане володарем усієї Азії»), розрубав вузол мечем.

У переносному вживанні «Гордіїв вузол» — заплутана справа; «розрубати гордіїв вузол» — розв’язати складне сплетення обставин швидко і несподіваним способом.

Грона гніву (достигли)

Вислів походить з Апокаліпсису (68-69 н. е.) — однієї з книг християнського Нового завіту. Говорячи про «гріхи» (алегорично «виноград») роду людського, бог наказує ангелові: «...Пусти гострий серп свій і обріж грона винограду на землі; бо достигли на ньому ягоди. І поверг ангел серп свій на землю, і обрізав виноград на землі, і кинув у велике точило гніву божого» (14, 18-19).

«Грона гніву» — назва відомого роману (1939) Д. Стейнбека.

У переносному вживанні вираз «грона гніву достигли» означає наближення докорінних змін у суспільному житті, викликаних попереднім тривалим стражданням людей.

Гроші не пахнуть

Першоджерелом цього вислову є розмова римського імператора (69- 79 н. е.) Веспасіана з сином Тітом з приводу запровадження податку на міські вбиральні. Коли Тіт почав дорікати батькові за це, Веспасіан підніс до його носа перші гроші, що надійшли від податку, і спитав, чи ж пахнуть вони. Тіт відповів заперечно, і Веспасіан вигукнув: «А вони ж — від сечі!». Пізніше вислів «Гроші не пахнуть» використав у XIV сатирі старо-римський поет Ювенал (І-II ст. н. е.).

Дамоклів меч

За старогрецькою легендою, Дамокл, придворний сіракузького тирана Діонісія Старшого (432-367 до н. е.), позаздривши своєму володарю, — назвав його найщасливішим з людей. Тоді Діонісій посадовив заздрісника на своє місце, повісивши над його головою на кінській волосині гострий меч. Зляканому Дамоклові Діонісій пояснив, що цей меч є символом тих небезпек, яких владар зазнає постійно, незважаючи на зовні безтурботне життя.

Вираз вживається у значенні: постійна небезпека.

Дантове пекло

Великий італійський поет Данте Алігієрі (1265-1321) є автором грандіозної за задумом і обсягом поеми «Божественна комедія» (1307- 1321), яка поділяється на три частини: «Пекло», «Чистилище» і «Рай» (відповідно до етапів уявлюваної подорожі поета по трьох «загробних світах», що повинна була просвітити людство, показати італійському народові шляхи політичного і морального відродження).

В розділі «Пекло» подані надзвичайно яскраві картини пороків суспільства, автор бичує егоїзм, розбещеність, гординю, мстивість і особливо жадібність.

Два Аякси

Аякси, або Великий і Малий Еанти, — двоє нерозлучних друзів, герої Троянської війни, що разом здійснювали подвиги. Дружба Аяксів послужила сюжетом для багатьох творів мистецтва.

У переносному значенні «два Аякси» — нерозлучні друзі.

Декларація прав людини і громадянина

Політичний маніфест французької буржуазії, вироблений і прийнятий Установчими зборами (26 серпня 1789 р.) в умовах буржуазної революції, що розпочалась. Ідейним джерелом декларації була французька просвітительська філософія XVIII ст. Незважаючи на свою буржуазну обмеженість, декларація відіграла видатну прогресивну, роль, сприяючи розширенню і поглибленню боротьби проти феодального ладу. Величезна агітаційно-пропагандистська сила декларації зробила її програмним документом передових елементів у всіх феодальних країнах Європи в кінці XVIII — на початку XIX ст.

Широко вживається з різними змінами в структурі виразу.

Дем’янова юшка

Заголовок байки (1813) І. А. Крилова, в якій сусід Дем’ян так настирливо пригощав юшкою сусіда Фоку, що той,

Как ни любил уху, но от

беды такой,

Схватив в охапку кушак

и шапку,

Скорей без памяти домой —

И с той поры к Демьяну

ни ногой.

Вираз уживається в значенні: силуване, надмірне пригощання всупереч бажанню гостя; взагалі щось небажане, неприємне.

Держиморда

Прізвище дійової особи комедії М. В. Гоголя «Ревізор» (1836). Держиморда — жорстокий, обмежений, грубий поліцейський служака.

Прізвище це увійшло в літературну мову в значенні: брутальний і свавільний адміністратор, людина з грубими нахилами.

Джоконда (Монна Ліза)

Портрет Монни Лізи — так звана Джоконда (1503) — по праву вважається кращим з портретів Леонардо да Вінчі. Цей класичний твір (він зберігається у Луврі) яскраво відбиває уявлення людей епохи Відродження про людську особистість. Художник прекрасно передав посмішку Монни Лізи, яка оживила обличчя, зробивши його дзеркалом ледве вловимих рухів душі.

У переносному значенні Джоконда — втілення жіночої чарівності.

Джон Буль

Ім’я героя політичної сатири англійського письменника Дж. Арбетнота (1675-1735) «Історія Джона Буля» (1712). Вживається як іронічна назва англійців.

Дифірамб

Дифірамб — в Стародавній Греції спочатку урочиста хорова пісня на честь бога вина Діоніса (Вакха). Пізніше став літературною формою, близькою до оди і гімну, наприклад дифірамби Піндара і Аріона (VI—V ст. до н. е.). З дифірамбів, які виконувались хором, виникла грецька трагедія.

У переносному значенні дифірамб — перебільшена похвала.

Діана

Дійна — у староримській міфо­логії покровителька полювання і диких звірів, богиня місяця. Зображувалась у вигляді молодої дівчини з луком і сагайдаком за плечима, уособлювала дівочу неприступність. Ототожнювалася з старогрецькою Артемідою.

Діоген

Старогрецький філософ IV ст. до н. е. Діоген із Сінопа — один з найбільш популярних представників учення кініків.

У переносному значенні — мислитель.

Добрими намірами вимощене пекло

Вираз приписується англійському письменнику С. Джонсону (1709- 1784). Біограф його Босвелл розповідає, що в 1775 р. Джонсон сказав: «Пекло вимощене добрими намірами». Вальтер Скотт в романі «Ламермурська наречена» (1819), ч. І, гл. 7, приписує цей вислів англійському богослову Дж. Герберту (помер у 1632 p.), який у книзі «Jacuba prudentum» говорить: «Пекло повне добрих намірів і бажань».

Доглядати свій сад

Слова з повісті великого французького письменника і філософа Вольтера «Кандід, або оптимізм» (1759). Після багатьох пригод і нещасть під час тривалих мандрівок головний герой повісті приходить до висновку, що кожна людина повинна займатися корисною працею: «...Треба доглядати свій сад».

У переносному значенні: наполегливо і самовіданно працювати, докладати зусиль до певної справи.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне

провалля;

Збирайте, як розумний

садівник,

Достиглий овоч у Грінченка

й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядати сад.

(М. Рильський, Мова)

Договір з дияволом

У середні віки були поширені легенди про людей, які укладали договір з дияволом, запродуючи йому свою душу за багатство і насолоди. Найбільш відома з них легенда про доктора Фауста (опублікована в одній з німецьких народних книг XVI ст.), яку використав Й.-В. Гете при створенні своєї геніальної трагедії «Фауст».

У переносному вживанні вираз «укладати договір з дияволом» означає: заплатити за щось дуже дорогою ціною.

Долина печалі (юдоль плачу)

Вираз походить з Біблії (Псалом 84, 6-7). у якій «юдоллю (церк.-слов. — долина) плачу» називається місце, де відбуватиметься страшний суд при кінці світу.

У переносному значенні: життя з його турботами і печалями; стражденна, гірка доля.

Дон-Жуан

Старовинна іспанська легенда про Дон-Жуана — людину, яка все життя проводить у любовних пригодах, — послужила сюжетом для багатьох творів світової літератури. Серед них найбільш відомі, п’єса іспанського драматурга Тірсо де Моліна «Севільський спокусник» (1630) і комедія Мольєра «Дон-Жуан» (1665). В російській літературі ця легенда оброблена О.С. Пушкіним (драма «Камінний гість», 1839) і О.К. Толстим (драматична поема «Донжуан», 1859), в українській літературі — Лесею Українкою (драма «Камінний господар», 1912). На сюжет цієї легенди написана відома опера Моцарта «Дон-Жуан» (1787).

Дон-Кіхот

Герой роману великого іспанського письменника М. Сервантеса де Са-аведра (1547-1616) «Славний рицар Дон-Кіхот Ламанчський» (1605-1615). Бідний дворянин Дон-Кіхот, старий і самотній дивак, начитавшись старовинних рицарських романів, уявив себе мандрівним рицарем. Втративши здатність відрізняти дійсність від мрій, Дон-Кіхот весь час виступає в смішній і жалюгідній ролі: б’ється з вітряками, приймаючи їх за велетнів; заступається за злочинців, вважаючи їх невинно скривдженими, і т. ін. Дон-Кіхоту протиставляється його зброєносець Санчо Панса — хитрий товстун, для якого на першому місці в житті стоять матеріальні інтереси.

Дон-Кіхотами називають благородних фантазерів, відірваних від життя; людей, що вступають у боротьбу з справжнім чи уявним злом, але не враховують тверезо своїх сил, не відчувають, що боротьба їх не приносить користі, а викликає тільки насмішки.

Драконівські закони

Надзвичайно суворі закони, встановлені першим законодавцем Афінської республіки Драконом (VII ст. до н. е.). Старогрецький історик Плутарх розповідає, що за цими законами карали смертю майже за всі злочини (причому страчували не лише людей, але й предмети, «причетні» до злочину). Грецький оратор Діомед говорив, що драконівські закони писані не чорнилом, а кров’ю.

Друг, що тричі відрікся

Вислів походить з біблійної легенди про апостола Петра, який тричі відрікся від свого вчителя Ісуса, схопленого вартою (Матф., 26).

Так говорять про людину, дружба якої не витримує важких випробувань.

Дух і буква

Слова з біблійного тексту: «Бог дав нам силу бути слугами Нового завіту, не букви, а духу; буква бо вбиває, а дух животворить» (Друге послання апостола Петра корінфянам, З, 6-7).

Вислів уживається при протиставленні догмі живої ідеї, живої справи.

Дядечко Сем

Жартівлива, іронічна назва США. Існує пояснення, що назва ця походить від прізвиська одного з жителів Нью-Йорка, Семюела Вільсона, який в кінці XVIII ст. переселився у м. Трой на ріці Гудзон. Місцеві жителі звали його «дядечко Сем» (або інакше «Сам»). Під час другої англо-американської війни (1812—1814) Вільсон, що користувався великою популярністю, займав посаду інспектора провіанту у органах постачання армії. На ящиках з продуктами, які відправлялись у діючу армію, Вільсон ставив літери «U. S.», тобто United States — Сполучені Штати. Американці розшифровували ці літери як Uncle Sam — «дядечко Сем».

Еврика!

Вигук (грецькою мовою означає «Я знайшов!»), який приписується великому математикові Стародавньої Греції Архімеду Сіракузькому (близько 287-212 до н. е.). У IX книзі трактату римського інженера Вітрувія (І ст. до н. е.) «Про архітектуру» розповідається, що сіракузький тиран Перон доручив Архімедові перевірити склад сплаву, з якого була зроблена його корона. Учений довго і безуспішно намагався розв’язати завдання, поки випадково, під час купання, не відкрив основний закон гідростатики («Всяке тіло, занурене в рідину, втрачає в своїй вазі стільки, скільки важить витіснена ним рідина»). Забувши одягтися, з криком «Еврика!», Архімед побіг додому, щоб якнайшвидше перевірити цей закон.

Вигук «Еврика!» вживається як вираз радості при несподіваному відкритті чи вдалій думці.

Едем

Назва  міфічної країни, де, за біблійним переказом, знаходився рай — місце перебування «перших людей» Адама і Єви до їх вигнання звідти (Буття, 3).

Вживається як синонім до слів «рай», «райське життя».

Езопівська мова

Вираз утворений від імені легендарного грецького байкаря Езопа, який жив, за переказами, в VI ст. до н. є. Езоп був рабом і не міг говорити вільно, відверто, тому звертався до алегоричної форми, до форми байки. М. Є. Салтиков-Щедрін «езопівською мовою» називає ту особливу, «рабську» манеру алегоричного викладу, яку письменникам доводилось застосовувати для того, щоб обійти, царську цензуру.

Тепер цей вислів уживають для позначення мови, сповненої натяків, замовчувань, алегорій.

Ельдорадо

Неіснуюча легендарна країна, яку шукали з XVI ст. на території Латинської Америки європейські завойовники. Ця країна нібито була багата золотом і діамантами (El Dorado — по-іспанські «золочений»).

У переносному значенні Ельдорадо — край казкових чудес, омріяна мета.

Еолова арфа

За старогрецькими міфами, Еол — повелитель вітрів. У переносному значенні — вітер.

З ім’ям Еола пов’язана легенда про Еолову арфу, струни якої звучать від подиху вітру. У переносному вживанні — душа людини, яка відзивається на всі враження життя.

Ескулап

Ескулап (латинська форма імені Асклепій) — бог лікування у стародавніх греків. Батько його, Аполлон, віддав Ескулапа на виховання кентаврові Хірону, від якого той навчився мистецтва лікування. Ескулап досяг такої майстерності, що міг навіть воскрешати мертвих. За це Зевс убив його блискавкою.

Іронічно, жартівливо Ескулап (іноді «син Ескулапа») — лікар.

Єгипетська неволя

Вираз виник з біблійного оповідання про надзвичайно тяжке становище іудеїв під час перебування їх в єгипетському полоні (Ісход, 1, 13-14).

Вживається у значенні: тяжка підневільна праця, залежність, рабство.

Єгипетська робота

Вислів уживається в значенні: виснажуюча, каторжна праця. Походить з біблійного оповідання про дуже важку фізичну працю, яку виконували іудеї, перебуваючи в єгипетському полоні (Ісход, 1, 11, 13-14).

Єретик

Єретик — людина, яка відступає від догматів пануючої церкви, «впадає в єресь». Єресі — в часи середньовіччя релігійні течії, опозиційні або ворожі християнській церкві (в тих країнах, де вона була панівною). Єресі були релігійним виразом настроїв якоїсь опозиційної групи або революційних мас по відношенню до освячуваного церквою соціально-політичного ладу.

Для боротьби з єретиками була створена інквізиція, яка спалила на вогнищах сотні тисяч людей.

Єретиком називають людину, яка виступає проти панівних канонів і догм.

Живий Курилка

Вираз походить від назви епіграми О. С Пушкіна «Жив, жив, Курилка!» (1835), спрямований проти реакційного критика та історика М. Т. Каченовського (курилка — народна гра із запаленою скіпкою, яку треба погасити).

Живинка в ділі

Назва одного з уральських сказів («Живинка в деле», 1943) П. П. Бажова (1879—1950). Дідусь Нефед, навчаючи молодого умільця Тимоху Мало-ручка, каже: «Цими ось ходочками в глибокій темряві наша живинка-палятинка й пострибує, а ти вгадай, щоб вона вогневицею не обернулась або на пустодимку не перевернулась».

Коли Тимоха дивується своєму захопленню працею, старий майстер пояснює: «...Живинка тебе й підчепила. Вона, розумієш, в усякому ділі є, попереду майстерства біжить і людину за собою тягне».

Вираз «живинка в ділі» означає зацікавленість своєю працею, почуття відповідальності за її наслідки, новаторську ініціативу.

Залізна маска

Так звався в’язень державної тюрми Франції — Бастілії, обличчя якого начебто завжди було закрите залізною маскою. Його оточувала глибока таємниця (помер у Бастилії в 1703 p.).

Існують різні припущення щодо особи цього в’язня, викладені у багатьох романах та історичних творах. Так, голландські письменники твердили, що це фаворит королеви Анни і справжній батько Людовика XIV. За французьким джерелами, в’язень був, навпаки, незаконнонародженим сином Людовіка XIV і Луїзи Лавальєр, герцогом Вермандуа, який дав ляпаса дофіну і за це був покараний довічним ув’язненням. Існують припущення, що це — управитель державними фінансами Фуке, та ін.

У переносному значенні — невідома, оточена таємницею людина, на долю якої випало багато страждань.

Замість хліба дати камінь

Євангельський вираз: «Чи є між вами така людина, що в неї син попросить хліба, а вона подала б йому камінь?» (Матф., 7, 9).

У переносному вживанні означає крайню межу черствості, бездушності.

Зарити талант (скарб) у землю

Євангельська притча розповідає про раба, який, одержавши від свого пана срібну монету (талант), закопав її в землю замість того, щоб пустити в обіг і одержати прибуток.

У переносному значенні «зарити талант в землю» — не використати наявних можливостей; загубити обдаровання.

Златоуст

Іоанн Златоуст (близько 347-407) — видатний діяч християнської церкви, архієпископ константинопольський. Намагаючись зберегти рабовласницький лад і відвернути дальше зростання народного руху, він виступив проти «зайвих розкошів» знаті, закликав допомагати бідним. Ці ідеї, висловлювані з великим красномовством (звідси й прізвисько — златоуст), створили йому популярність у народі і викликали ненависть до нього з боку вищого духовенства і знаті. Часто вживається як для схвальної, так і для іронічної характеристики ораторських здібностей людини.

Злий геній

Геній, за віруваннями стародавніх римлян, дух-охоронець людини (геніїв часто ототожнювали з грецькими демонами). Вважалось, що геній формує характер людини і супроводжує її все життя.

Образний вислів «злий геній» у сучасній літературній мові вживається при характеристиці вчинків, ніби незалежних від волі їх виконавців, а такожу значенні: сила (людина), що штовхає когось на погані діла (пор. добрий геній).

Злоба дня

Вираз походить з тексту Євангелія: «Довлеет дневи злоба его» (Матф., 6, 34), що означає: «Вистачає для кожного дня своєї турботи».

Вживається у значенні: інтерес сьогоднішнього дня; те, що хвилює широкий загал.

Знамення часу

Вислів походить з Євангелія (Матф., 16, 1-4) і вживається у значенні: явище в громадському житті, типове для даного часу; основна подія, що провіщає великі зміни.

Золота молодь

Так називали паризьку контрреволюційну молодь, що групувалась після 9 Термідора (1794) навколо Фрерона (1754-1802), одного з вождів термідоріанської реакції. Очолювана Фрероном «золота молодь» переслідувала останніх монтаньярів. Назва виникла в якобінських колах. Потім вона була забута, але після 1824 p., завдяки історичним працям Міньє, Тьєра, Тібодо і Прюдомма, політичний смисл цього виразу втратився.

Тепер так називають багату молодь, що розтринькує гроші, марнує життя.

Золота середина

Походить цей вислів з другої книги «Од» (ода 10, строфа 5) римського поета Горація (65-8 до н. е.).

Вживається для характеристики вчинків людини, що уникає крайнощів і рішучих дій (цитується також латинською мовою — aurea mediocritas і французькою — juste milieu).

Золоте руно

Золоте руно — це золота бараняча шкура, яку відправились добувати, за старогрецьким міфом, аргонавти на чолі з Ясоном. Скарб охороняли дракон і бики, в пащах яких било полум’я. За допомогою чарівниці Медеї Ясон, переборовши усі перешкоди, заволодів золотим руном. Міф широко використаний у мистецтві та літературі (наприклад, трагедія Евріпіда «Медея»).

Золотим руном називають багатство, яким хтось прагне оволодіти; омріяну мету.

Золотий вік

Вираз вперше вжитий старогрецьким поетом Гесіодом (IX ст. до н. е.) у поемі «Труди і дні» («Діла і дні»). Гесіод описує вік Кроноса (у стародавніх римлян — Сатурн), коли «люди жили, як боги, без турбот, праці і страждань, не знали старості і помирали наче засинали». Пізніше вираз цей зустрічається у ряду античних авторів: Арата, Тібулла, в «Метаморфозах» Овідія. За переказами, римський імператор Комод час свого правління (з 180 до 192) наказав іменувати золотим віком. Уявлення про золотий вік вплинули на погляди деяких соціологів.

У переносному значенні — щаслива пора; епоха розквіту.

Золотий телець (теля)

За біблійною легендою, золотий телець — ідол, якому поклонялися іудейські племена (Ісход, 32, 1-8).

У переносному значенні — багатство; збагачення як єдина мета життя.

Ієрихонська труба.

Ієрихонські мури.

Вирази походять з біблійного міфу. Іудеї після виходу з єгипетського полону на своєму шляху в Палестину обложили місто Ієрихон (Єрихон). Зруйнувати велетенські укріплення міста не було можливості, та від звуку священних труб ієрихонські мури впали самі. Завдяки цьому чуду місто було взяте (Книга Ісуса Навіна, 6).

Вираз «труба ієрихонська» вживається у значенні: потужний, оглушливий звук; гучний голос.

Ікар

Ікар — син Дедала, легендарного старогрецького будівника. Цар Кріта Мінос наказав ув’язнити Дедала та Ікара в лабіринт, збудований для потвори Мінотавра. Щоб врятуватись, Дедал зробив з пір’я, скріпленого воском, крила, на яких разом з сином полетів з острова. По дорозі Ікар, прагнучи піднятися до сонця, злетів занадто високо. Палаючі сонячні промені розтопили віск, і юнак упав у море.

Образ відважного юнака, що трагічно загинув у ім’я своєї мрії, часто використовується в літературі.

Ім’я їм легіон

Вислів з Євангелія (Лука, 8, 30; Марк, 5, 9). Коли Ісус запитав біснуватого: «Як тобі ім’я?», той відповів: «Легіон», маючі на увазі, що багато бісів увійшло в нього. В Євангелії слово «легіон» вжито у значенні величезної кількості, безлічі; з цим же значенням вираз став крилатим.

Інші часи — інші пісні

Цей вислів (який зустрічається в дещо відмінній формі ще у французького поета і теоретика літератури Н. Буало в його поемі «Поетичне мистецтво», 1674) міститься в XXVII розділі сатиричної поеми Г. Гейне «Ат-та Троль» (1842):

Інші часи, інші птахи!

Інші птахи, інші співи!

У сучасній літературній мові цей вислів означає виникнення нових ідей, поглядів і т. п. під впливом змін у суспільному житті.

Іов праведний (многостраждальний)

У Біблії (Книга Іова) розповідається про доброчесного Іова, що жив заможно і щасливо. Бог, бажаючи випробувати його віру, наслав на нього тяжкі лиха: умертвив його дітей, позбавив слуг, майна, покарав проказою.

Та віра Іова не захиталася, і він не відступився від бога.

Вживається у значенні: людина, що зазнала багато страждань.

Іосиф Прекрасний

Вираз походить з біблійного оповідання про юного Іосифа, якого даремно намагалася спокусити жінка єгипетського царедворця Пентефрія.

Вживається у значенні: цнотлива людина.

Іскра божа

Вислів узято з оди Ф. Шіллера «До радості» (1787), покладеної на музику Л. Бетховеном у фіналі Дев’ятої симфонії.

Вживається у значенні: високі поривання, талант, покликання митця.

Іуда. Іудин поцілунок

Вирази походять з біблійної легенди про зраду одного з дванадцяти учнів Ісуса — Іуди Іскаріота, що продав свого вчителя за тридцять срібняків іудейським первосвященникам. Попередивши, що того, кого він поцілує, треба негайно схопити, Іуда привів сторожу в Гефсіманський сад, де молився Ісус, підійшов до нього і поцілував (Матв., 26, 48-9; Марк, 14, 44; Лука, 22, 47).

У переносному значенні Іуда — зрадник, лицемір; «Іудин поцілунок» — вчинок людини, що прикриває облесливістю свою зраду.

Каїн

За біблійною легендою, Каїн, один з синів Адама і Єви, убив свого брата Авеля (це було перше вбивство на землі). Розгніваний бог поклав на його чоло тавро злочину — «каїнову печать».

Легенда про Каїна неодноразово оброблялась письменниками різних часів і народів (наприклад, філософська драма Дж. Байрона «Каїн» (1821), поема І. Франка «Смерть Каїна» (1889) та ін.).

У переносному значенні Каїн — злочинець, вбивця, виродок (вживається також як лайливе слово).

Камінь преткновенія

Біблійний вислів (Ісаія, 28, 16; Послання апостола Павла до римлян: 9, 31-33, та ін.). Вживається у значенні: перешкода, на яку наражаються в якійсь справі.

Крім церковнослов’янської форми вислову вживається також українська: «камінь спотикання».

Камо грядеші?

Вислів походить з євангельської легенди про зустріч Ісуса з апостолом Петром (Ісус запитав Петра: «Камо грядеші? — «Куди йдеш?»). Цитується іноді латинською мовою: quo vadis?

Канібалізм

Канібали — назва, дана Христофо­ром Колумбом людожерному племені індіанців-караїбів. Пізніше це слово стало загальною назвою людожерів.

У переносному значенні канібалізм — жорстокість, дикунство.

Канни

Селище на південному сході Італії, біля якого під час другої Пунічної війни (в серпні 216 р. до н. е.) римські легіони були оточені військами карфагенського полководця Аннібала (римляни втратили 70 тис. чоловік, карфагеняни — лише 6 тис). Битва при Каннах увійшла в історію як приклад повного оточення і розгрому ворога.

Кари єгипетські

Вираз походить з біблійного міфу про десять кар, яким бог піддав Єгипет за відмову фараона звільнити іудеїв з полону: перетворив воду в кров, наслав жаб, комах, моровицю та ін. (Ісход, 7, 20-21 і далі). У переносному вживанні — великі нещастя.

Карфаген повинен бути зруйнований

Вислів належить державному діячеві Стародавнього Риму Катонові Старшому (234-149 до н. е.), який кожну свою промову в сенаті закінчував фразою: «А втім, я думаю, що Карфаген повинен бути зруйнований!» (Карфаген — місто-держава на півночі Африки, політичний і торговельний ворог Риму).

Цими словами виражають наполегливу вимогу знищити ворога або подолати перешкоду (часто цитується латинською мовою: Carthaginem esee delendam),

Кастальське джерело

За грецькими міфами, джерело на горі Парнас, присвячене Аполлону і музам.

У сучасні мові — джерело натхнення.

Квасний патріотизм

На початку XIX ст. деякі російські «патріоти» з дворян доходили до того, що пили замість іноземного вина «вітчизняний» кислий квас, носили селянський одяг, відпускали довгі бороди та ін.

Вираз іронічно визначає вперту, тупу відданість дрібницям національного побуту (його першим вжив П. В’яземський у «Листах з Парижа», надрукованих в журналі «Московский телеграф». 1827).

Цей «ура-патріотизм», який вихваляє усе своє і відкидає чуже, протиставляється справжньому патріотизму, обов’язковою рисою якого є повага до інших народів.

Кимвал брязкаючий

Євангельський вираз: «Коли я говорю мовами людськими і ангельськими, а любові не маю, то я — мідь дзвінка і кимвал брязкаючий» (Перше послання апостола Павла до корінфян, 13, 1). Кимвал — старовинний музичний інструмент; являв собою дві порожні металеві півкулі, що, вдаряючись одна об одну, голосно дзвеніли.

Вживається у значенні: урочисті, пишномовні, але порожні, беззмістовні висловлювання.

Кинути камінь

За євангельською легендою, Ісус сказав книжникам і фарисеям, що привели до нього блудницю: «Хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь» (Іоанн, 8, 7).

Вживається у значенні: засуджувати когось, погорджувати кимсь.

Китайський мур (стіна)

Кріпосна стіна, що була побудована по північному кордону Стародавнього Китаю для захисту від нападів кочових племен. Будівництво стіни, довжина якої сягає 4 тис. км, почалося в 4-3 ст. до н. е.

Китайський мур — синонім відгородження (ідейного).

Книга життя (книга призначення)

Біблійний вислів: у Посланні апостола Павла до філіпійців називаються його сподвижники, «імена яких — у книзі життя» (4, 3). Згадки про книгу життя (призначення), в яку вписуються імена праведників і з якої викреслюються імена грішників, зустрічаються і в інших місцях так званого «святого письма».

Вживається у значенні: майбутнє людини, те, що їй «призначене долею».

Книга за сімома печатями

Вираз походить з Біблії (Апокаліпсис, 5, 1-3), де так названо таємничу книгу, яку «ніхто не міг, ні на небі, ні на землі, ні під землею, розкрити, щоб подивитися в неї».

Вживається у значенні: щось незрозуміле, приховане, неприступне.

Кожний камінь кричить

Вираз із Євангелія (Лука, 19, 40). Так говорять про щось надзвичайно жахливе, обурливе.

Козел відпущення

Біблійний вираз (Левіт, 16, 21-22), що походить з опису особливого староєврейського обряду покладання гріхів усього народу на живого цапа. Вживається в значенні: людина, на яку постійно звалюють чужі провини, той, хто несе відповідальність за інших.

Коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори

Існує декілька тлумачень виникнення цього виразу. Вважають, що він походить з одного анекдотичного оповідання про Ходжу Насреддіна, улюбленого героя східного фольклору. Ходжа Насреддін, видаючи себе за святого, сказав, що примусить пальмове дерево підійти до нього. Зрозуміло, цього не відбулося, і тоді він пішов до дерева зі словами: «Пророки і святі вільні від зарозумілості. Якщо пальма не йде до мене, я йду до неї». Оповідання це вміщене в арабському збірнику, датованому приблизно 1630

Відоме турецьке прислів’я твердить: «Гора, гора, подорожуй; якщо гора не подорожує, нехай подорожує святий» (вживання прислів’я простежене до XVII ст.).

Англійський філософ Френсіс Бекон ще 1597 р. в нарисі «Про сміливість» розповідає, що Магомет обіцяв народові силою зрушити гору, і коли йому це не вдалося, сказав: «Що ж! Як гора не хоче йти до Магомета, то Магомет піде до неї».

У переносному вживанні означає вимушену поступку людини, що взяла на себе забагато.

Колумбове яйце

За легендою, один з гостей на обіді у кардинала Мендози, вислухавши розповідь Колумба про відкриття Америки, вигукнув: «Так це ж так просто!». Тоді славетний мандрівник запропонував йому поставити яйце гострим кінцем на стіл. Гість не зумів цього зробити, і Колумб поставив яйце, приплюснувши його ударом.

Коні Апокаліпсису

Апокаліпсис — грецька назва Откровения Іоанна Богослова, однієї з книг християнського Нового завіту. Твір цей, основною темою якого є пророцтва про страшний суд і кінець світу, написаний грецькою мовою в 68-69 pp. н. е.

У шостому розділі Апокаліпсису розповідається про чотирьох містичних вершників, що їхатимуть на білому, рудому, вороному і блідому конях, несучи людству нещастя і загибель.

Образи Апокаліпсису знайшли втілення в літературі і мистецтві (наприклад, гравюри великого німецького художника XVI ст. А. Дюрера, серед яких широко відомі «Чотири вершники Апокаліпсису», поезія В. Я. Брюсова «Конь блед» та ін.).

Корифей

У старогрецькій трагедії — проводир, глава хору.

Переносне значення слова «корифей»: хтось видатний, провідна особа у певній галузі науки чи мистецтва; основоположник, засновник чогось.

Король голий

У казці Г. К. Андерсена (1805-1875) «Новий одяг короля» роз­повідається про те, як два шахраї взялися пошити одяг для короля з тканини, начебто невидимої для дурнів і тих людей, які перебувають «не на своєму місці». Коли король у новому «одязі» проходив містом, всі голосно вихваляли його неіснуюче вбрання. І тільки один хлопчик вигукнув: «Дивіться, а король зовсім голий!».

Вислів уживають, коли йдеться про дискредитовані авторитети, про теорії, лженауковість яких викрита, та ін.

Король Лір

Герой однойменної трагедії (1608) В. Шекспіра. Під впливом нещасть, вигнаний з свого дому рідними дочками, сліпий старий Лір, який раніше зневажав людей, починає розуміти, що благородство, любов і дружба повинні бути основою людських стосунків.

Уживається для характеристики людей, який ушляхетнило нещастя.

Котурни

Особливий вид театрального взуття на дуже високій підошві і каблуках. Старогрецькі та староримські актори одягали котурни при виконанні трагічних ролей: вони збільшували зріст, надавали величності постаті.

Вираз «ставати на котурни» є іронічним позначенням фальшивого піднесення, бундючності, пихи.

Крапля камінь точить

Вислів, ужитий староримським поетом Овідієм (43 до н. е. — 18 н. е.) у «Листах з Понту»: «Крапля точить камінь не силою, а частим падінням» (латинською мовою: gutta cavat lapi-dem non vi, sed saepe cadtndo). Цей вираз цитується Джордано Бруно в його творі «Свічник»): «Крапля точить камінь не силою, а частим падінням; так і людина стає мудрою не за допомогою сили, а завдяки частому читанню». Є свідчення про те, що подібний вираз зустрічався ще у грецького поета V ст. до н. є. Херілоса Самоського.

Краще пізно, ніж ніколи

Цей вислів, поширений у багатьох мовах, наводиться у різних варіантах в «Одіссеї» Гомера, у старогрецького драматурга Еврипіда, у римського оратора Цицерона та ін. У цитованій формі вираз вперше зустрічається в 4-й книзі «Римської історії від заснування міста» староримського письменника Тита Лівія (59 до н. є. — 17 н. е.).

Вираз став прислів’ям.

Крез

Старогрецький історик Геродот (V ст. до н. е.) розповідає про царя Лідії (560-546 до н. е.) Креза, що володів незліченними багатствами.

У переносному значенні — багач (при цьому може йтися про багатства не тільки матеріальні, але й духовні).

Крокодилячі сльози

Вираз ґрунтується на старовинному повір’ї, начебто крокодил перед тим як з’їсти свою жертву плаче (про це розповідається, наприклад, у давньоруській «Повести бывшего посольства в Португальской земле», XVII ст.).

Вживається у значенні: лицемірні сльози, роблене співчуття.

Лабіринт

Так у давнину звались палаци з багатьма заплутаними переходами і величезною кількістю кімнат, з яких важко було вибратися. Стародавні автори повідомляють про чотири лабіринти: крітський, єгипетський (який, за Геродотом, мав близько 3 тис. кімнат), самоський та італійський. Розкопки дають підстави думати, що в основі цих розповідей лежали історичні факти. Найбільш відомий лабіринт збудований Дедалом для царя Криту Міноса.

У сучасній мові слово це означає не тільки будову із заплутаними ходами, але й складну, заплутану ситуацію, відносини, з яких важко знайти вихід.

Лавровий вінок

Лавр (Laurus) — в античному світі дерево, посвячене Аполлонові. Оскільки Аполлон вважався богом-покровителем мистецтв, переможців на змаганнях (музичних, поетичних та ін.) нагороджували вінком з лаврових гілок (звідси слово «лауреат»). Звичай цей зберігся до нашого часу.

«Спочити на лаврах» — заспокоїтись на досягнутому; «пожинати лаври»— прославитися.

Лазар. Співати Лазаря

У Євангелії (Лука, 16, 20-21) є оповідання про жебрака Лазаря, який, покритий струпами, лежав коло воріт багача і радий був крихтам, що падали з чужого столу.

«Співати Лазаря» — прибіднюватись (жебраки співали пісню про Лазаря, намагаючись розчулити слухачів).

Лаконізм

Як свідчать стародавні автори, спартанці, що населяли південно-східну частину Пелопоннесу — Лаконію, славилися своєю мовою: характерними рисами її були надзвичайна простота і небагатослівність. Звідси лаконізм — вміння висловлювати свої думки стисло і чітко.

Лаура

Ім’я коханої великого італійського поета доби Відродження Франческо Петрарки (1304-1374). Ліричні твори Петрарки, викликані його почуттям до Лаури (318 віршів), становлять найціннішу частину літературної спадщини поета.

Любов Петрарки до Лаури символізує глибоке, самовіддане кохання.

Лебедина пісня

Вислів ґрунтується на повір’ї, начебто лебеді співають перед смертю. Виник цей вираз ще в давнину, зустрічається в одній з байок Езопа (VI ст. до н. е.).

Брем у «Житті тварин» свідчить, що лебідь перед смертю зітхає дуже мелодійно («голос його нагадує приємний звук срібного дзвону») і що це могло послужити основою для появи цитованого виразу.

Вживається у значенні: останній прояв таланту; ширше — останній вчинок у житті.

Легіон

У римській армії військова одиниця, кількісний склад якої змінювався від 3 до 10 тис. чоловік (лат. legio).

У переносному значенні — війська; величезна, незліченна кількість людей.

Легше верблюдові пройти крізь голчане вухо, ніж багатому увійти в царство небесне

Вираз походить з Євангелія (Матф., 19, 24; Лука, 18, 25). Деякі коментатори Євангелія вважають, що «верблюд» — це товстий корабельний канат, який у давнину робився з верблюжої вовни; інші, сприймаючи слово «верблюд» в його прямому значенні, під голчаним вухом розуміють одні з воріт в стіні Єрусалима, дуже вузькі і низькі. Скоріше всього, це давнє єврейське прислів’я, в якому кожне слово треба розуміти буквально; вказує на неможливість досягнення чогось (Г. Дьяченко, Полный церковнославянский словарь, М., 1900, стор. 209).

Лепта (вдовиці)

Вислів виник з євангельського оповідання про пожертвування в скарбницю єрусалимського храму; щедрі внески багатих, які жертвують, не бідніючи, протиставлені тут скромному внеску бідної вдови, яка віддала все, що мала, — дві лепти (Марк, 12, 41-44; Лука, 21, 1-4). Лепта — дрібна монета у Стародавній Греції. Вирази «внести свою лепту», «лепта» зараз вживаються у значенні: посильна участь у чомусь.

Вислів «лепта вдовиці» має значення: внесок формально малий, але великий  своєю внутрішньою цінністю; вживається також іронічно.

Лета. Канути в Лету

У грецькій міфології Лета — ріка забуття в підземному царстві Аїді, з якої душі померлих пили воду і забували своє земне життя (Вергілій, Енеїда, 6). Назва ріки стала символом забуття. Звідси виник вираз «канути в лету» — назавжди зникнути, піти в непам’ять.

Лицар без страху й догани

Так названо хороброго і великодушного французького рицаря П’єра дю Террайля Баярда (1476-1524) у книзі, що була озаглавлена: «Приятнейшая история, сочиненная честным слугой, о событиях и поступках, успехах и подвигах доброго рыцаря без страха и упрека, славного сеньора Баярда...» (рік видання 1527). Проте дослідники вказують, що так само називали й видатного полководця Франції Луї Тремуйля (1460-1525).

Вислів уживається як характеристика людини з високими моральними якостями, мужньої і великодушної.

Лікарю, зцілися сам!

Євангельський вислів (Лука, 4, 23), що вживається в значенні: перш ніж осуджувати когось, виправся сам.

Ліхтар Діогена

Письменник III ст. н. є. Діоген Лаертський у творі «Життя, учення і думки знаменитих філософів», кн. 4, розповідає, що грецький філософ Діоген із Сінопа (IV ст. до н. є.) одного разу засвітив вдень ліхтар і, ходячи з ним по вулицях, говорив: «Я шукаю людину».

Вираз означає: спосіб шукання істини, шукання серед зіпсованого суспільства справжньої людини.

Лукуллівський бенкет

За свідченням Плутарха, римський консул Люцій Ліціній Лукулл (близько 106-56 до н. є.) володів величезними багатствами і прославився розкішними бенкетами, про які не раз згадували його сучасники і пізніші автори.

Людина людині вовк

Слова з комедії «Віслюки» старо-римського письменника Плавта (близько 254-184 до н. е.). Латинською мовою: homo homini lupus est.

Вживається як формула крайнього егоїзму.

Люцифер

Люцифер (лат. Lucyfer — світоносець) — ангел, що повстав проти бога і був скинутий з неба. У середні віки — одно з імен сатани, володаря пекла.

Світова поезія неодноразово використовувала образ Люцифера для втілення мотивів богоборства і протесту проти деспотизму релігійних авторитетів («Втрачений рай» Дж. Мільтона, «Каїн» Дж. Байрона, частково «Демон» М. Ю. Лєрмонтова).

У сучасній літературній мові слово набуло також значення: нечиста сила (у формі «люципер» вживається як лайка).

Мадонна

Так звуть католики матір Ісуса Христа. Численні зображення мадонни з дитиною на руках сприяли тому, що слово це стало вживатись у переносному значенні для характеристики молодої, чистої, ніжної жінки, люблячої матері. Всесвітньо відомі зображення Мадонни, що належать великим італійським художникам доби Відродження Леонардо да Вінчі («Мадонна з квіткою», «Мадонна в гроті»), Рафаелю («Сікстинська мадонна»), славетному іспанському художнику Мурільйо та ін.

Манна небесна

За біблійним міфом, манна — їжа, яку бог посилав іудеям кожного ранку з неба протягом сорока років, поки вони йшли пустелею в землю обітовану (Ісход, 17, 14—16). Легенда має до певної міри реальну основу: в пустелі росте їстівний лишайник (Lecanora, староєврейська назва — ман), плоди якого — дрібні білі кулькі, схожі на крупу — споживалися місцевими жителями.

Вираз «манна небесна» вживається у значенні: несподівано одержані життєві блага; «чекати, як манни небесної» — чекати з нетерпінням; «живитися манною небесною» — існувати надголодь.

Мартиролог

Так звалися збірники релігійних оповідань про християнських мучеників (грецьк. мартирос — свідок, мученик; логос — слово). Цей вид церковної літератури був особливо поширений у середні віки. У переносному значенні: перелік пережитих кимсь страждань, переслідувань.

Маслинова гілка

У біблійному міфі про всесвітній потом Ной, який рятувався з сім’єю і тваринами в ковчезі, бажаючи довідатись, чи вже спала вода, випустив голубку. Через сім днів голубка повернулася з маслиновою гілкою в дзьобі; по цьому Ной довідався, що вода спадає (Буття, 8, 7-11) і на землі знову настає спокій.

У греко-римсьскому світі маслинова гілка — атрибут богині.

Маслинова гілка — емблема миру і спокою.

Мекка

Місто в Аравії, яке вважається батьківщиною Мохаммеда, легендарного засновника ісламу (релігії мусульман). Мекка — головне місце паломництва віруючих, де знаходиться священний храм мусульман Кааба.

У переносному значенні Мекка — місце поклоніння.

Мельпомена

Мельпомена (по-грецьки «співаюча») — муза трагедії (спочатку вважалась музою пісні взагалі, потім пісні сумної). Мельпомена зображувалась у вигляді високої жінки з пов’язкою на голові, у вінку з виноградного листя, в театральній мантії, на котурнах, з трагічною маскою в одній руці і з мечем або палицею в другій.

У переносному значенні Мельпомена — театр взагалі або уособлення трагедії, як жанру. «Слуги мельпомени» — актори.

Месія

У віруваннях іудеїв «спаситель», який начебто буде посланий богом для знищення зла на землі і встановлення «царства божого». Уявлення про месію як про «божественного суддю живих і мертвих» лягло в основу вчення про Христа.

Метаморфози

Поема Овідія (43 до н. е. — 17 н. е.). в якій розповідається про різні перетворення богів. Вона сприяла поширенню цього слова в значенні: перетворення (взагалі).

Місце під сонцем

За свідченням дослідників, цей вислів зустрічається вже у Б. Паскаля (1623-1662), хоч, можливо, авторство і не належить йому. Паскаль пише: «Ця собака моя, — говорили ці бідні діти, — це моє місце під сонцем; ось початок і образ захоплення всієї землі». З відмінним значенням — «право на існування» — вислів цей вживається у Беранже і Бальзака. Пізніше він набув політичного спрямування: боротьба за місце під сонцем означала боротьбу за перерозподіл світу.

Мовчання — знак згоди

Вираз походить з комедії «Євнух» римського драматурга Теренція (185- 159 до н. е.): «Хто мовчить, той достатньо схвалює».

Подібні вислови зустрічаються також у старогрецьких трагіків V ст. до н. е. Софокла і Евріпіда, у римського філософа І ст. н. е. Сенеки та в інших авторів.

Монтеккі і Капулетті

Два ворогуючих роди у трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульетта» (1597). Прізвища ці вживаються на означення людей, сімей, партій, що є непримиренними ворогами.

Моцарт і Сальєрі

Назва трагедії О. С. Пушкіна (в рукописі — «Заздрощі»), написаної у 1830 p.

У п’єсі Моцарт — уособлення вели­чезної обдарованості, яка немислима без доброти, чистоти помислів, благородства. Сальєрі, що смертельно заздрить Моцартові, отруює його.

Імена ці вживаються для позначення двох протилежних людських характерів, один з яких — благородний, спрямований до високої мети, другий — заздрісний, злочинний.

Мудрі, як змії, і кроткі, як голуби

Євангельський образ. Переклад тексту не зовсім точний: в 10-й главі Євангелія від Матвія говориться: «Будьте без фальшу, як голуби».

У сучасній літературній мові найчастіше вживається з негативним забарвленням на позначення фальшивої доброчесності, фарисейського смирення.

Муза

Музи — у грецькій міфології спочатку богині співу, пізніше богині поезії, мистецтв, наук; сестри Аполлона. Вони сповнюють митців натхненням, але тих, хто насмілюється змагатися з ними, суворо карають. Кожна з дев’яти муз (Кліо, Евтерпа, Талія, Мельпомена, Терпсіхора, Ерато, Полігімнія, Уранія і Калліопа) сприяє розвитку певного виду мистецтва або науки. Місце їх перебування — гори Парнас і Гелікон. Музи зображуються як юні, красиві жінки з натхненними обличчями, що тримають в руках атрибути свого мистецтва.

У переносному значенні муза — натхнення.

Музика сфер

Вираз належить грецькому математикові і філософу Піфагору (VI ст. до н. е.). За уявленнями піфагорійців, планети, рухаючись у небесних сферах, породжують гармонійні тони, які зливаються у прекрасну музику. (Завдяки великій популярності вислову в німецькій літературі він часто наводиться німецькою мовою: Spharenmusik, Spharenharmonie).

У переносному значенні «музика сфер» — гармонія буття, найвища злагодженість в усьому.

Муки слова

Слова з поезії С. Я. Надсона «Нет на свете мук сильнее муки слова» (1882).

Муки Тантала

Тантал — герой популярного грецького міфу, син Зевса. Любимець богів, він мав право перебувати на Олімпі. Одного разу Тантал образив богів, за що був скинутий в Аїд, де терпів страшні муки. Тантал стояв по горло у воді, але його весь мучила спрага: коли він хотів напитися, вода відступала. Гілка з плодами відхилялася щоразу, коли голодний Тантал простягав до неї руку.

У переносному значенні «муки Тантала» — нестерпне страждання від усвідомлення близькості, бажаної мети і неможливості її досягти.

Мученик

Так називали людей, які своєю кров’ю нібито засвідчували істинність християнської віри.

У переносному значенні — людина, яка зазнала багато мук, страждань.

Над розбитим коритом

«Казка про рибака та рибку» (1833) О. С. Пушкіна закінчується тим, що вередлива баба, яка вимагала все нових і нових багатств і влади, волею чарівниці — золотої рибки знову опиняється біля свого старого, розбитого корита — єдиного її «багатства» на початку казки.

У переносному значенні «залишитися над розбитим коритом» — зазнати краху.

На землі мир і в человєцєх благоволеніє

Вислів походить з 2-І глави Євангелія від Луки. Там він означає гармонію в людському суспільстві.

У сучасній мові цитується переважно з іронічним забарвленням.

На крилах пісень

Так зветься вірш Г. Гейне з циклу «Ліричне інтермецо» (1823):

Тебе, моя любко єдина,

На крилах пісень понесу

Над Ганг, — там розкішна

країна,

Там знаю долину-красу.

Таку ж назву має збірка поезій Лесі Українки (1893).

Вживається у значенні: линути кудись поетичною мрією.

Наріжний камінь

Вираз походить з Біблії (Книга пророка Ісаї, 28, 16). Інколи цитується — старослов’янською мовою: «Камень, егоже небрегоша зиждущий, сей бысть в главу угла: от господа бысть сей, и енсть дивен во очесех наших». У наш час цей вираз вживається із значенням: основа, головна ідея.

На сьомому небі

Грецький філософ Аристотель (384-322 до н. е.) у праці «Про небо» вживає цей вислів при поясненні будови неба. За його уявленнями, небо складається з семи нерухомих кришталевих сфер, до яких прикріплені зірки і планети (про сім небес згадується також у різних місцях Корану; самий Коран був начебто принесений ангелом з сьомого неба).

Вираз вживається на позначення найвищої міри радості, щастя, блаженства.

Не знають, що творять

Вислів з Євангелія: «Отче! Прости їм, бо не знають, що творять» (Лука, 23, 24).

Вживається для характеристики людей, які не передбачають поганих наслідків своїх вчинків або слів.

Нектар (і амброзія)

Нектар і амброзія — напій та їжа богів, які давали безсмертя і вічну юність.

У переносному розумінні нектар і амброзія є синонімами солодощів, благоухания і насолоди, а також означають вишукані напої та страви.

Нема пророка в своїй країні

Євангельський вислів: «Несть пророка в отечестве своем» (Матф., 13, 57; Марк, 6, 4; Лука, 4, 24; Іоанн, 4, 44).

Він має таке переносне значення: люди охоче прислухаються до слів сторонніх осіб і зовсім не цінять навіть найрозумніших думок, якщо вони належать близьким.

Не можна двічі увійти у ту саму річку

Вислів належить одному з основоположників діалектики: грецькому філософу-матеріалісту Гераклітові з Ефеса (близько 530-470 до н. е.). Відомий у передачі Платона («Кратіл»): «Геракліт говорить, що все рухається і ніщо не стоїть, і, уподібнюючи існуюче течії річки, додає, що двічі в одну і ту ж річку увійти неможливо».

Не одним хлібом живе людина

За біблійним міфом, з цими словами Мойсей звернувся до іудеїв після того, як бог дав йому скрижалі із заповідями: «...Не одним хлібом живе людина, але всяким словом, що виходить із уст господа» (Второзакония, 8, 3). Цей вислів повторюється і у Євангелії (Лука, 4, 4; Матф., 4, 4), де він приписується Христові, що розмовляє в пустині з дияволом. Значення виразу: людина не може обмежитися лише задоволенням матеріальних потреб; задоволення духовних запитів не менш важливі для неї.

Неопалима купина

У біблійній книзі Ісход (3, 2-4) розповідається про першу зустріч

крена, вода якого дає поетичне натхнення.

Слово це вживається і в переносному значенні, символізуючи поезію. «Осідлати Пегаса» — стати поетом.

Пенати

У Стародавньому Римі боги-охоронці домашнього вогнища, культ яких був пов’язаний з обожнюванням предків (кожна римська сім’я мала кількох таких богів-покровителів).

У переносному значенні пенати — рідний дім.

Первородний гріх

В іудейській і християнській релігіях — гріх Адама і Єви, «перших людей» на землі, що, порушивши заповідь бога, з’їли плід з дерева пізнання добра і зла, чим накликали божий гнів на все людство.

Цей вираз набув переносного (іронічного) значення: тяжкий злочин.

Перейти Рубікон

В оповіданнях Плутарха, Светонія та інших античних авторів зазначається, що в 49 р. до н. є. Юлій Цезар, порушивши заборону римського сенату, перейшов зі своїми військами річку Рубікон, що відокремлювала Умбрію від Північної Італії. Після цього почалася громадянська війна, в ході якої Цезар оволодів Римом.

У переносному значенні: зробити безповоротний крок, рішучий вчинок.

Перекувати мечі на рала

Біблійний вираз: «І судитиме [слово боже] народи, й каратиме багато племен; і перекують мечі свої на рала і списи свої на серпи; не здійме меча народ на народ і не будуть більше воювати» (Книга пророка Ісаї, 2, 4).

У сучасній літературній мові «перекувати мечі на рала» — роззброїтися, відмовитися від войовничих намірів.

Переоцінка цінностей

Вираз із книги німецького філософа Ф. Ніцше «Воля до влади. Спроба переоцінки всіх цінностей» (1895).

Вживається у значенні: докорінний перегляд переконань, ревізія поглядів, теорій, що досі не викликали заперечень.

Пігмеї

В «Іліаді» Гомера розповідається про міфічне плем’я карликів — пігмеїв, що нібито живуть на південному березі Океану і кожної осені воюють з журавлями, які прилітають у їх країну. В антропології і етнографії пігмеї — це термін, умовне позначення низькорослих народів Центральної Африки.

Гомерівський образ покладено в основу переносного значення цього слова — нікчемні, жалюгідні людці.

Пізнай самого себе

Напис на храмі Аполлона в Дельфах. Авторство виразу приписується одному з семи мудреців Стародавньої Греції (Фалесу, Хілону та ін.). Ця думка зустрічається і в Сократа (469—399 до н. е.).

Пілат

Понтій Пілат — римський намісник Іудеї, що (за євангельською легендою) видав юрбі Ісуса Христа на розп’яття.

У переносному значенні — нещира людина, що своєю бездіяльністю свідомо сприяє злочинові; жорстокий лицемір.

Пісня пісень

Назва біблійної книги, написаної нібито староєврейським царем Соломоном (993-953 до н. е.). Цей твір, в основі якого лежать староєврейські весільні пісні, у високопоетичній формі уславлює почуття кохання.

Набувши переносного значення, цей вираз вживається для характеристики найбільш довершеного твору або прекрасних наслідків діяльності людини.

Плебеї

Неповноправні громадяни в Стародавньому Римі (від латинського plebs — простий народ).

Набувши переносного значення, це слово в сучасній мові характеризує нижчі верстви населення у суспільстві, а також людей з невибагливими, грубими смаками.

Плеяда

У старогрецькій міфології Плеяда — сім сестер (дочки Атланта і Океаніди Плейони), яких боги перетворили в сузір’я.

У переносному значені (група видатних людей) це слово було вжите ще в III ст. до н. є. на визначення семи видатних старогрецьких драматургів. «Плеядою» називалася також французька поетична школа часів Відродження (XVI ст.), до складу якої входило сім поетів-гуманістів на чолі з П. Ронсаром і Ж. Дю Белле.

В наш час переносне вживання цього слова не пов’язане з певною кількістю.

Плоть і кров

За біблійним міфом, Адам після створення Єви з його ребра сказав: «Це кость від кості моєї і плоть від плоті моєї» (Буття, 2, 23).

Цей вислів широко вживається в різних варіантах у переносному значенні, характеризуючи кровну і духовну близькість між людьми, а також органічні зв’язки з чимось.

Побити камінням

Побивання камінням — у Стародавній Іудеї спосіб розправи з людьми, які скоїли тяжкий злочин. Юрба також побивала камінням пророків, що закликали людей до праведного життя.

У переносному значення «побити камінням» — по-звірячому розправитися з людиною; дуже різко засудити когось.

Повертається на круги своя

Цитата з Біблії: «Йде на південь і повертає на північ, крутиться, крутиться на ходу своєму вітер, і на круги своя повертається вітер» (Екклезіаст, 1, 6). Значення вислову: все повторюється.

Поклонятися чужим богам

Вислів походить з біблійної Книги псалмів: «Хай не буде в тебе чужого бога і не поклоняйся богові чужоземному» (Псалом, 81, 9).

У переносному значенні: зрадити свої переконання; служити неправді.

Попіл Клааса б’с в серце

Вираз, що неодноразово повторюється в романі видатного бельгійського письменника Ш. де Костера «Легенда про Уленшпігеля» (1867). Тіль Уленшпігель, син спаленого на вогнищі Клааса, носить на грудях мішечок з попелом батька. Він клянеться помститися вбивцям і віддати всі сили визволенню своєї батьківщини — Фландрії: «Попіл Клааса б’є в моє серце. Смерть панує над Фландрією і в ім’я папи косить найсильніших чоловіків і найкрасивіших дівчат. Права Фландрії розтоптано, її вільності відібрано, голод гризе країну... Якщо Фландрії не прийти на допомогу, вона загине».

У переносному вживанні цей вираз означає нагадування про важливий обов’язок; заклик до помсти.

Посіяти зуби дракона

Вислів походить з грецького міфу про Кадма. Оракул наказав Кадмові заснувати місто там, куди його приведе корова, яку він побачить при виході з храму. Корова привела Кадма до джерела, яке охороняв дракон. Кадм убив дракона і посіяв його зуби. Із зубів виросли озброєні воїни — спарти (тобто «посіяні»). Воїни напали на Кадма, але коли герой, за порадою богині Афіни, жбурнув між них камінь, вони почали битися один з одним. П’ятеро воїнів, що залишилися живими, допомогли Кадмові побудувати цитадель Кадмею, навколо якої пізніше виросло місто Фіви.

Вираз «посіяти зуби дракона» вживається у двох значеннях: виростити воїнів, богатирів; посіяти ворожнечу, усобиці.

Сади Семіраміди

Висячі сади Семіраміди — одно з «семи чудес» у стародавньому світі
(споруд, які вражали сучасників своєю величчю). Семіраміда — легендарна
ассірійська цариця, про яку згадують грецькі історики (Діодор та ін.). У переносному значенні «сади Семіраміди» — щось прекрасне,
грандіозне, величне.

Самсон і Даліла

Самсон — герой біблійної легенди, ізраїльтянин, що одружився з Далілою, дівчиною з ворожого племені філістимлян. Самсон мав надзвичайну силу, що страшила загарбників-філістимлян. Даліла, яка вивідала, що сила Самсона міститься у його волоссі, під час сну обстригла свого чоловіка і віддала його в руки філістимлян. Полоненому Самсону викололи очі. Та коли у нього відросло волосся, відновилася його чудесна сила, і він зруйнував будівлю, в яку його ув’язнили. Під руїнами загинуло багато ворогів і сам герой.

У переносному значенні Самсон — полонений велетень; Даліла — підступна жінка.

Сарданапал

За староперською легендою, Сарданапал — останній цар Ассирії. Ім’я це вживається як синонім до слова «деспот».

Сардонічний сміх

Походження цього виразу, що зустрічається ще в Гомера («Одіссея», 20, 302), коментатори з найдавніших часів пов’язують з островом Сардинія; він виник від назви місцевої отруйної рослини (Sardonia herba). Люди, що споживали цю рослину, вмирали. При цьому їхні обличчя спотворювалися гримасами, схожими на сміх.

Вислів уживається в значенні: злобний, жовчний, їдкий, дошкульний сміх.

Сатрап

Правитель провінції в Мідії, Персії і державі Олександра Македонського (грецьк. «сатрапус» від мідійського «хшатрапаван» — охоронець області). Будучи намісником голови держави, сатрап мав усю повноту адміністративної і судової влади.

У переносному значенні сатрап — деспотичний самодур-адміністратор.

Світова скорбота

Автором виразу є німецький письменник-романтик Жан-Поль (Ріхтер), який вжив його в незакінченому творі «Селіна» (1825). Пізніше великий німецький поет Г. Гейне цим виразом схарактеризував картину французького художника П. Деляроша «Олівер Кромвель перед труною Карла І» («З виставки картин 1831 p.»).

У переносному значенні «світова скорбота» — крайній песимізм. У літературознавстві виразом цим характеризують типові для ряду письменників кінця XVIII — початку XIX ст. песимістичні настрої.

Світоч. Світило

Переносне вживання слів «світоч», «світило» в значенні «велика, мудра людина» знаходимо ще в біблійній Книзі пророка Даниїла: «Розумні сяятимуть неначе світила на небі..., неначе зорі, во віки віків» (12, 3). «Світочами світу» називав Ісус своїх учнів (Матф., 5, 14).

Англійський поет Е. Арнолд свою поему про Будду назвав «Світило Азії, або велике зречення» («The light of Asia, or great renunciation», 1879).

Своя своїх не познаша

Євангельський вираз: «Прийшов [Іоанн] до своїх і свої його не прийняли» (Іоанн, 1, 11). Часто цитується старослов’янською мовою: «Своя своя [своїх] не познаша».

Вживається з іронічним значенням при розповіді про якесь непорозуміння (завдяки співзвучності слів «познаша» і «пізнали»).

Святая святих

Так у Біблії називається та частина єрусалимського храму, де зберігався ковчег із заповідями, які бог нібито дав Мойсеєві. У «святую святих» міг входити тільки первосвященник (головний жрець) один раз на рік.

У переносному вживанні — найбільша святиня.

Сезам, одчинись!

Вислів з арабської казки «Алі Баба і сорок розбійників», яку включив перший французький перекладач арабських казок А. Галлан у свій переклад (1704-1708) збірника «Тисяча й одна ніч». За допомогою цих слів розбійники відчиняли двері в зачаровану печеру з величезними багатствами.

У переносному значенні — ключ до здійснення заповітної мрії; іноді також — приємна несподіванка.

Сивіла.

Читати Сивілині книги

У стародавньому світі сивілами називалися жінки-пророчиці. Особливо відома Кумська сивіла, з пророцтв якої були складені так звані «Сивілині книги». Висловлювання, що в них містилися, тлумачила ціла колегія жерців.

У переносному значенні «читати Сивілині книги» — розмірковувати про майбутнє.

Сильні світу цього

Біблійний вислів: «Не надійся на князя і на сильних світу цього» (Псалом 118).

Сильні світу цього — ті, хто має владу.

Синій птах

Назва п’єси-казки  (1908) бельгійського письменника М. Метерлінка (1862-1949). Синій птах — «таємниця речей і щастя», яку шукають діти селянина-бідняка.

Крилатим цей вираз став після блискучої постановки п’єси Метерлінка Московським Художнім театором у 1908 р. Синій птах — символ невловимого щастя.

Сізіфова праця

В 11-й пісні поеми Гомера «Одіссея» розповідається про корінфського царя Сізіфа, що за образу богів був засуджений Зевсом на тяжку кару: він вічно мусив піднімати на гору великий камінь, який щоразу скочувався униз.

Вираз «сізіфова праця» в переносному значенні — безплідна, важка, нескінченна робота — вперше вжив староримський поет Проперцій (І ст. до н. е.).

Сіль землі

У так званій «нагірній проповіді» Христос звертається до своїх учнів з такими словами: «Ви сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Вона не потрібна ні на що, її тільки викинути геть на попрания людям» (Матф., 5, 13).

«Сіль землі» — кращі люди свого часу.

Скрижалі

За біблійною легендою, на кам’яних плитах (скрижалях) були написані заповіді, які бог дав Мойсеєві на горі Сінай (Ісход, 24, 12).

У переносному значенні скрижалі — заповіт, твір, насичений великими ідеями; «бути записаним на скрижалі історії» — здобути безсмертя, увічнення.

Скриня Пандори

Вирішивши помститися людям, яким Прометей приніс вогонь з неба, Зевс звелів богам створити прекрасну і красномовну, але хитру і підступну дівчину Пандору. Зевс, віддавши її заміж за Епіметея — брата Прометея, подарував їй скриню, в якій були замкнені всі людські пороки, нещастя і хвороби. Незважаючи на заборону, Пандора з цікавості відчинила скриню і випустила на волю всіх лиха, що їх до нині терпить людство. На дні скрині лишилася сама надія.

У переносному вживанні «скриня Пандори» — вмістилище зла, лиховісний дар.

Скупий рицар

Герой однойменної трагедії (1836) О. С. Пушкіна — втілення жадоби до грошей і розтлінної влади золота.

Смертний гріх.

Сім смертних гріхів

Смертний гріх — найтяжчий, за релігійними уявленнями, гріх. Його не можна спокутувати, він вічно карається в «загробному житті». Вираз походить з тексту Першого соборного послання Іоанна Богослова («Є гріх смертний...», 5, 16). За церковною догматикою, існувало сім смертних гріхів: заздрощі, скупість, розпуста, ненажерливість, гордощі, зневіра, гнів.

У переносному значенні «смертний гріх» — найтяжчий злочин.

Содом і Гоморра

Староєврейські міста; за біблійним міфом, зруйновані богом за гріхи їхніх мешканців (Буття, 19, 24-25). У пере­носному значенні — розпуста; безладдя, хаос.

Соляний стовп

За біблійною легендою, перед знищенням Содома ангели попередили праведника Лота, щоб він негайно йшов з міста, не оглядаючись. Але дружина Лота переступила цю заборону, за що її було перетворено на соляний стовп.

У переносному вживанні «соляний стовп» — непорушність; «перетворитись на соляний стовп» — завмерти від несподіванки, подиву, обурення.

Спалити кораблі

Вислів походить з книги старогрецького письменника Плутарха (44-126 н. е.) «Про доброчесність жінок», де розповідається про те, що троянки після падіння Трої відрізали шлях відступу своїм чоловікам, спаливши їхні кораблі.

У переносному значенні — рішуче порвати з минулим, стати на новий шлях.

Спати сном праведника

Вираз пов’язаний з неодноразовими згадками в Біблії про спокійний сон людей, які ведуть чесне, праведне життя (наприклад, у Притчах Соломона в повчаннях синові: «Коли лягатимеш спати, не будеш боятися, і коли заснеш, сон твій буде солодкий», 3, 24).

У сучасній мові це образна характеристика духовних лінощів; використовується також як іронічне визначення міцного сну.

Спинись, хвилино!

Вигук Фауста, героя однойменної трагедії Й. В. Гете (1749-1832). Передчуваючи здійснення мрії свого життя, Фауст каже:

Коли б побачив, що стою

З народом вільним в вільному

краю,

Я міг би в захваті гукнути:

Спинись, хвилино, гарна ти!

Чи ж може вічність поглинути

Мої діла, мої труди?

Провидячи те щасне

майбуття,

Вкушаю я найвищу мить

життя.

(Переклад М. Лукаша)

Страх божий

Слова з біблійної книги Псалтир: «Страх господень чистий, існує вічно...4 (Псалом 19, 9).

Стріла Амура

У староримській міфології Амур — бог кохання (те ж, що у стародавніх греків Ерос). Золоті стріли Амура, потрапляючи в серце людини (чи бога), запалюють любов.

У переносному вживанні «вразити стрілою Амура» — викликати любов, прихильність.

Суєта суєт

Біблійний вираз, який приписується Соломону (Екклезіаст, 16 2). Значення вислову: дріб’язкові житейські турботи; марнота.

Сцілла і Харибда

За старогрецькими міфами, на скелях по боках Мессінської протоки жили дві потвори — Сцілла і Харибда, що нападали на мореплавців і пожирали їх (Гомер,: Одіссея, 12).

У переносному вживанні вираз «між Сціллою і Харибдою» означає: опинитися між двома ворожими силами, бути під подвійною загрозою.

Таємне стане явним

Євангельський вираз: «Нема нічого таємного, що не стало б явним» (Марк, 4, 22; Лука, 8, 17).

Тартюф

Герой однойменної комедії (1669) видатного французького драматурга Мольєра, ханжа і лицемір. Ім’я це вживається для позначення людей такого типу.

Творити на свій образ і подобу

Вираз із біблійної легенди про створення людини: «І сказав бог: створимо людину на образ наш, на подобу нашу» (Буття, 1, 26).

Значення вислову: уявляти, створювати щось, виходячи з власних ідеалів.

Тернистий шлях

Цей вислів пов’язаний з латинським прислів’ям «Per aspera ad astra!» («Через терни до зірок!») і з численними згадками в Євангелії про терни як символ мучеництва, фізичних і духовних страждань.

Значення виразу: життя, повне нещасть, перешкод, тяжких переживань; «йти тернистим шляхом» — наражатися на перешкоди.

Терновий вінок

Євангельський вираз. Воїни римського намісника Іудеї Пілата перед тим як розіп’яти Христа, «сплівши вінець із тернини, поклали йому на голову, і дали йому в правицю тростину, і, стаючи перед ним на коліна, насміхалися з нього...» (Матф., 27, 29-30).

У переносному значенні — страждання, мучеництво.

Тисяча і одна ніч

Популярний збірник арабських казок (об’єднує понад 300 творів), що склався в XIV-V ст. Казки ці, повні фантастичних пригод, розповідала халіфові Шахріяру Шахразада, дочка його візира, протягом 1001 ночі.

Вживається на означення надзвичайних, неймовірних пригод.

Титан. Титанічна боротьба

У старогрецькій міфології титани — божества, діти Геї (землі) і Урана (неба), що повстали проти олімпійців, очолюваних Зевсом, але були переможені.

У переносному вживанні титан — людина виняткового розуму і обдарованості; титанічний — величезний; «бій титанів» — боротьба велетенських сил.

Тіртей

Старогрецький поет VII-I ст. до н. є. Уславився своїми закликами до єдності співвітчизників, оспівував хоробрість спартанських воїнів. Писав також маршові воєнні пісні.

У переносному значенні — співець доблесті й героїзму.

Торквемада

Т. Торквемада (1420-1498) — перший «великий інквізитор», автор кривавого кодексу інквізиції і процедури інквізиційного суду. Жорстокий переслідувач «єретиків», Торквемада послав на вогнище кілька тисяч чоловік.

У переносному значенні — бездушний кат, фанатичний бузувір.

Точка опори

Великий старогрецький фізик і математик Архімед (287-212 до н. е.) вважається автором гордої заяви: «Дайте мені місце, де я міг би стати (точку опори), і я зрушу землю». У творах Архімеда цього вислову нема.

Вираз набув переносного значення: вирішальна умова, підстава, вихідні позиції; «втратити точку опори» — втратити певність.

Тридцять срібняків

За євангельською легендою, один з дванадцяти апостолів (учнів Христа) — Іуда видав свого вчителя первосвященникам, за що одержав від них тридцять срібняків (Матф., 26, 15).

У переносному значенні «тридцять срібняків» — ціна зради.

Тримати камінь за пазухою

Вираз походить з п’єси староримського письменника Плавта (близько 254-184 до н. е.) «Комедія про глечик» (дія 2, сцена 2). Головний персонаж комедії, скупий Евкліон, який знайшов глечик із золотом, не довіряє своєму сусідові Мегадору, що сватає його дочку:

...Пашу розкрив на золото!

Показує хліб у одній руці,

а камінь тримає у другій.

У переносному значенні — приховувати недобрі наміри.

Трістан та Ізольда

Герої середньовічного французького рицарського роману, в якому розповідається історія трагічної любові Ізольди, дружини корнуоллського короля, до його небожа і васала Трістана.

У переносному значенні Трістан та Ізольда — люди, охоплені високим, незборимим почуттям.

Троянський кінь

Величезний дерев’яний кінь, збудований греками за порадою Одіссея після тривалої безуспішної облоги Трої. Всередині коня сховалося декілька воїнів, а решта грецького війська відпливла від міста на своїх кораблях. Троянці повірили в те, що облогу знято, і перенесли коня в місто. Вночі воїни вийшли з коня і відкрили ворота Трої війську, що повернулося. Троя була переможена і зруйнована.

У переносному вживанні — підступний дарунок ворогам, обманні дії.

Тьма єгипетська

Одна з так званих «кар єгипетських», насланих, за біблійним переказом, на Єгипет за знущання над іудеями: «І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою до неба, і нехай буде тьма на землі Єгипетській, темрява, в якій ходитимуть помацки. І простяг Мойсей руку свою до неба, і стала густа темрява по всій землі Єгипетській три дні» (Ісход, 10, 21—22).

Вислів уживається в значенні: безпросвітна темрява.

Тьма кромішня

Вираз неодноразово зустрічається в Євангелії, наприклад: «А негідного раба викиньте в тьму кромішню; там буде плач і скрегіт зубів» (Матф., 25, 30). Тьма кромішня (буквально «зовнішня пітьма»: «кроме» — старослов’янською мовою «зовні») — цілковита темрява.

У переносному вживанні — неосвіченість, незнання.

Умивати руки

У Біблії розповідається про староєврейський ритуальний звичай умивати руки на знак непричетності до участі в якійсь дії (злочині): «Хай умиють руки свої... І промовлять, і скажуть: руки наші не пролили цієї крові, і очі наші не бачили» (Второзакония, 21, 6-7). Широкої популярності цей вислів набув у зв’язку з євангельською легендою, за якою римський намісник Іудеї Понтій Пілат, віддавши на вимогу юрби Христа на розп’яття, «умив руки перед народом і сказав: неповинний я в крові праведника цього» (Матф., 27, 24).

Значення виразу: ухилятися від відповідальності.

У поті чола

Біблійний вираз. Бог, виганяючи Адама з раю, сказав йому: «В поті чола твого їстимеш хліб» (Буття, 3, 19).

У переносному значенні — добувати щось тяжкою працею, з великими труднощами.

Усі жанри хороші, крім нудного

Вислів французького письменника Вольтера з передмови до комедії «Блудний син» (1738). Вольтер підкреслював необхідність утвердження нового в мистецтві, обстоював рівноправність різних жанрів літератури.

Усьому свій час, і кожна річ має пору під небом

Слова з біблійної книги Екклезіаста, або проповідника, авторство якої приписується староєврейському царю Соломону (X ст. до н. е.).

Зміст виразу: плинність життя; невідворотність смерті.

Утопія

Скорочена назва твору англійського філософа-гуманіста Т. Мора (1478-1535) «Золота книга, така ж корисна, як і забавна, про найкращий лад держави і про новий острів Утопію» (1516), де змальоване ідеальне — за уявленнями автора — суспільство. Слово «утопія» означає: неіснуюче місце; місце, якого нема.

У розмовній мові утопія — нереальний, необґрунтований план; фантазія, вимисел.

Факти — вперта річ

Цей вираз став крилатим після виходу в світ англійського перекладу (1749) роману французького письменника А. Р. Лесажа 1(1668-1747) «Історія Жіль Бласа». До цього подібний вираз зустрічався у «Рільництві» (1747) англійського письменника Елліота.

Фарисеї

Представники релігійно-політичної секти в Іудеї у II ст. до н. е. — перших століттях н. е. Фарисеї відзначалися крайнім фанатизмом і дріб’язково-ретельним виконанням правил зовнішнього благочестя. Про фарисеїв часто згадує Євангеліє, наприклад: «Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що поїдаєте доми вдів і лицемірно довго молитесь» (Матф., 13, 14).

У переносному значенні — дворушники, ханжі, лицеміри.

Феміда

У старогрецькій міфології — богиня права і закону. Зображалася з мечем у одній руці і терезами в другій, а також з пов’язкою на очах (символ безсторонності).

У сучасній літературній мові Феміда — синонім правосуддя.

Фенікс

Міф про фенікса виник у давній Аравії, а потім поширився в Єгипті і Греції. Існує кілька варіантів міфу. За одним з них, фенікс — орел з пір’ям вогненно-червоного й золотого кольорів — раз на 500 років прилітав у храм єгипетського бога сонця Ра. Там він спалював себе на вогнищі і знову молодим відроджувався з попелу.

У переносному значенні фенікс — символ вічного оновлення, безсмертя.

Фіговий листок

За біблійною легендою, після того як Адам і Єва з’їли плід з дерева пізнання добра і зла, вони пізнали свою голизну і зробили собі пояси з фігового листя, щоб прикрити її (Буття, 3, 7).

У переносному вживанні «фіговий листок» — благопристойне прикриття ганебних вчинків.

Філіппіка

Філіппіками називалися гнівні виступи афінського оратора Демосфена (IV ст. до н. є.) проти ворога афінської демократії царя Македонії Філіпа. Промови Демосфена були зразками ораторського мистецтва. Цицерон назвав філіппіками свої виступи, спрямовані проти консула Марка Антонія.

У переносному значенні — гнівна обвинувальна промова.