Методичні рекомендації для учнів

СХЕМА АНАЛІЗУ ІСТОРИЧНИХ ФАКТІВ, ПОДІЙ, ЯВИЩ ТА ПРОЦЕСІВ

 

Історичний факт – першоцеглинка історичних знань. Він непотворний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у постійному русі.
Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів.
Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території).

Історичний процес – ланцюг взаємопов'язаних у часі й просторі причинно-наслідковими зв'язками історичних подій і явищ:

 

коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;

де вони проходили;

за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні;

який розвиток вони отримали надалі;

яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;

яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали;

який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу;

випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони мали наслідки;

які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; а як би повелися Ви за таких умов?

СХЕМА АНАЛІЗУ ПОДІЙ З ХРОНОЛОГІЧНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ  (ЛОКАЛІЗАЦІЯ ПОДІЙ У ЧАСІ)

коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили;

на який період історії людства вони припадають;

як ця  подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;

як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії;

складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.

 

ВЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ У ПРОСТОРІ(ВИКОРИСТАННЯ КАРТИ ЯК ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА)

 правильно займіть позицію біля карти (так, щоб не заступати природне освітлення карти);

запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ (південь – унизу), а зліва – захід (відповідно, справа – схід);

навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками;

зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні „Карта – це державна шпаргалка”;

працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення;

на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.

ПОРІВНЯННЯ ОДНОТИПНИХ ЯВИЩ І ПОДІЙ

· Визначи, які факти і події будете порівнювати (підготувати хронологію цих подій).

· Визначи питання, за якими можливе порівняння. Запиши їх у певній послідовності.

· Дай відповідь на питання.

· Проаналізуй відповіді, визнавчивши спільне і відмінне у характеристиці явищ і подій.

· Зроби висновки після відповідного аналізу.

 

РОБОТА З ТЕКСТОМ ПІДРУЧНИКА  ТА ІСТОРИЧНИМИ ДОКУМЕНТАМИ

· Приступаючи до роботи з текстом підручника та історичного документу, визнач, яке завдання ви повинні виконувати.

· Уважно прочитай текст підручника, документа. Визначи про яку подію, факт іде мова.

· Встанови зв'язок між тестом підручника і документа:

 чи документ доповнює текст підручника;

 чи один з них поглиблює інформацію, що міститься в другому;

 чи один з них дає оцінку матеріалу, що викладає другий.

· З'ясуй значення всіх понять, що містяться в текстах.

· Склади план відповіді на те запитання, отримав перед початком роботи, об'єднавши інформацію тексту підручника і документа.

· Свою відовідь умовно поділи на частини, дай назву кожній і запиши.

Види роботи з текстом підручника як джерелом інформації

читання мовчки або вголос;

виписування дат;

складання хронологічних таблиць;

робота з термінами, географічними назвами, висновками;

виписування імен історичних персоналій;

відбір історичних фактів для доведення окремих суджень;

формулювання  висновків  на основі прочитаних фрагментів тексту; конспектування;

складання плану чи тез.

Схема аналізу історичного документу

Документ первинний (запис очевидця або учасника події) чи вторинний (коментар чи переказ про подію з уст дослідника).

Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо.

Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає?

Про що розповідається в документі? Яка сторона події чи явища замовчується?

Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?

Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі?

Якими мотивами керувався автор документу?

Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи процес?

Визначення хронологічних рамок подій, їх співвідношення.

СКЛАДАННЯ ХРОНОЛОГІЧНОЇ ТАБЛИЦІ

· Запиши в зошиті дати головних подій до кожної теми, запам'ятовуючи їх.

· При складанні хронологічної таблиці чітко записуй дату чи хронологічні рамки подій і точно формулюй їх назви (при цьому не забувай, до якої теми складається таблиця).

· Порівняй хронологічні таблиці з історії України і всесвітньої історії:

знайди спільні чи близькі за часом дати;

порівняй події;

зроби висновки.

Вміння висловлювати власну думку при обговоренні історичних питань, усне рецензування відповідей інших учнів

· Уважно слухай відповідь товариша.

· Бери участь в обговоренні, доповнюй, виправляй помилки, неточності.

· Дай оцінку, наскільки повною була відповідь; чи вірно викладено факти, чи була відповідь послідовною.

 

ВИМОГИ ДО ПЛАНУ

· Планом повинен бути охоплений весь зміст тексту. Нічого суттєвого не повинно бути пропущено.

· У заголовках не повинні повторюватись одні й ті ж думки.

 

Складання плану

 

Уважно   прочитайте  назву теми плану, текст параграфу.

Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.

Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, за якою потрібно скласти план.

3апишіть головні,  на Ваш погляд, думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану.

Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. Це буде простий план теми.

Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три) ідеї та спробуйте перегрупувати матеріал таким чином, щоб він відповідав цим ідеям.

3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей, і запишіть їх у вигляді підпунктів плану.

Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому своя логіка й завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал.

Пам'ятайте! Структурно план поділяється на вступ, основну частину та висновки.

 

КОНСПЕКТУВАННЯ

Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого).

Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому.

Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).

Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.

Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують.

Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА ПАМЯТОК КУЛЬТУРИ

· Визначити пам'ятку культури: літератури, музики, образотворчого мистецтва, архітектури, скульптури.

· До якого історичного періоду відноситься та чи інша пам'ятка культури.

· Хто автор цієї пам'ятки? Що тобі відомо про нього?

· Назви характерні риси пам'ятки: тема; стиль та інше.

· Дайте оцінку пам'ятці (вклад в розвиток світової культури).

ЯК СКЛАСТИ ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ

· Познайомитись із історичним часом (епохою) в якому проходило життя та діяльність (творчість) діяча.

· Визначити походження (стан) цієї людини.

· Як відбувалось становлення особистості історичного діяча (родовід, дитинство, освіта, особисті якості й риси характеру).

· Прослідкувати та проаналізувати періоди його становлення як діча або митця.

· Які завдання визначала головними у своїй діяльності ця особистість.

· Визначити методи (шляхи реалізації) його діяльності.

· Назвати найбільш видатні його справи, яким цілям вони служили.

· Як ви оцінюєте його діяльність?

· Зроби висновок (чи прогресивна роль цього діяча в історії). 

 

СХЕМА ХАРАКТЕРИСТИКИ ІСТОРИЧНОЇ ОСОБИ

Історичні умови,  виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування.

Цілі діяльності та можливості їх досягнення.

Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.

Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.

У чому значення діяльності цієї особистості.

Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?   

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного).

 

Виділіть головне поняття в отриманому завданні.

Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.

Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.

Проаналізувавши їх,  виділіть спільні риси.

Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.

 

ПОРІВНЯННЯ

 

Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами. Етапами порівняння можуть бути:

 

засвоєння об'єктів порівняння та їх запис;

виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об'єктів, які порівнюються; це – найскладніша частина порівняння. Критерії порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів.

чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння;

порівняння об'єктів за кожним з критеріїв;стисле узагальнення та його запис.

 

Найбільш вдалою, на наш погляд, формою порівняння є таблиця.

 

 

ПАМЯТКА "ЯК ПРАЦЮВАТИ З КАРТОЮ"

1. Прочитати назву карти.

2. Ознайомитись з легендою.

3. Знайти на карті саме ті умовні позначки, які необхідні під час розгляду конкретного питання.

4. Порівняти здобуту інформацію з матеріалами підручника.

 ПАМЯТКА "ЯК ПРАЦЮВАТИ З КОНТУРНОЮ КАРТОЮ"

1.Заповнюйте контурну карту після вивчення конспекту та відповідного параграфа підручника.

2.Читайте підручник вдумливо, намагайтеся запам'ятати назви історичних областей, місця битв тощо.

3. Виконуйте завдання в контурній карті послідовно.

4. Не заповнюйте контурну карту механічно, під час нанесення відповідних позначок намагайтеся пригадати суть подій та їхні наслідки.

РОБОТА З КАРТОЮ

Намалюйте умовні позначки, якими користуються, щоб показати:

1. Дві різні території або держави.

2.Перехід певного району від однієї держави до іншої.

3. місця битв.

4. Пересування військ або народів.

5. Кордони держав.

6. Міста.

 

ПАМЯТКА ДЛЯ ВНУТРІШНЬОГО АНАЛІЗУ НОРМАТИВНО- ПРАВОВОГО АКТА

Визначте назву нормативно-правового акта, з якого вміщено витяг.

 

З’ясуйте, про що йдеться в документі.

 

Установіть основні юридичні показники тексту (об’єкт регулювання, суб’єкт, тобто його правосуб’єктність, юридичний зміст, юридичні обставини тощо).

 

Розділіть текст на змістові частини, визнач­те критерії для виконання завдання.

 

Послідовно викладіть свої думки.

 

Зробіть висновок.

ПАМЯТКА ДЛЯ ЗОВНІШНЬОГО АНАЛІЗУ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА

 

* Визначте нормативно-правовий акт за юри­дичною чинністю, галузевою належністю.

 

* З’ясуйте, ким і коли було видано даний нормативно-правовий акт.

* Визначте, з яких частин складається доку­мент.

* Який предмет регулювання кожної частини?

 

Пам’ятка послідовності формулювання поняття за ознаками

o Охарактеризуйте поняття.

 

o Назвіть слово­сполучення, в яких воно вживається, сферу його вживання.

 

o Визначте всі можливі ознаки поняття: зміс­тові та другорядні.

 

o Доберіть ключове слово.

 

o Доберіть родові та видові поняття, порівняй­те їх, визначте родові та видові ознаки.

 

o Розмістіть ознаки в логічній послідовності.

 

o Сформулюйте визначення поняття.

ПАМЯТКА ДЛЯ РОЗВЯЗУВАННЯ ПРАВОВОЇ СИТУАЦІЇ

Факти. Що відбулося? Хто є учасниками си­туації? Що про них відомо? Які факти є важли­вими, а які - другорядними?

 

Проблема. У чому полягає проблема? Якими нормативними актами регулюється проблема? Які питання нам треба з’ясувати, щоб розв’язати ситуацію?

 

Аргументи. Які аргументи можна навести для розв’язання ситуації? Обов’язково слід вико­ристовувати законодавчу базу на захист кожної зі сторін.

 

 

Висновок, рішення чи який може бути розв’язок ситуації. Чому саме такий висновок чи таке рішення? Які можуть бути наслідки та­кого розв’язку?

ПОРАДИ ПРИ СКЛАДАННІ ЕКЗАМЕНІВ

Мета кожного учня – скласти іспит як найкраще. А оцінка залежить від двох різних чинників: знань і вміння поводитися на іспиті. Прочитай поради соціального педагога! Сподіваємося, що вони стануть тобі у пригоді.
Позбутися хвилювання у перші хвилини іспиту допоможе глибоке дихання; зробіть вдих, потім вільний видих, уявляючи при цьому, що вдихаєте цілющий кисень, енергію, а видихаєте – хвилювання, невпевненість.

Не слід лякатися та засмучуватися у першу ж хвилину іспиту, що нічого не знаєте. Такого просто не може бути!        Почніть із того запитання, на яке можете правильно    відповісти. Поступово пригадайте й інші відповіді.

Якщо не знаєте відповіді, то краще запитання залишити і перейти  до наступного. Якщо залишиться час, можна буде потім повернутися.

Залиште час для перевірки своєї роботи, щоб встигнути продивитися її та помітити  очевидні помилки.

Говоріть неголосно, але чітко й упевнено, усміхайтеся.

Ведіть із вчителем діалог.

Продумайте поведінку і стиль розмови з вчителем.

Майте вигляд впевненої у собі людини.

Вдягніться на іспит охайно.
Забудьте образи на вчителів, батьків, взагалі відстороніться від усього непотрібного.

Заспокойте себе тим, що завтра буде день без іспиту, тому сьогодні слід показати себе як найкраще.

                           ПОРАДИ ПРИ СКЛАДАННІ ЗНО

   Під час підготовки до складання зовнішнього оцінювання учням слід навчитися техніки тестування. Одним з важливих моментів даної техніки є навчання постійного самоконтролю часу, тобто учням слід навчитися економити час для розв’язання найбільш складних завдань.

На виконання завдань частини 1 передбачається відводити 2-3 хвилини , на розв’язання завдань частини 2 – від 5-7 хвилин, а час , що залишиться – на перевірку.

Відповідність цим рекомендаціям можна досягти використовуючи таке :

при виконанні завдань першої та другої частин користуватися усною лічбою і проміжними обчисленнями;

підставляючи запропоновані відповіді у деякі завдання частини 1 можна скоріше отримати правильну відповідь, ніж розв’язуючи завдання;

обминати ті завдання, що не можливо виконати одразу;

розв’язування геометричних завдань залишати наостанок, оскільки їх розв’язування потребує багато часу, і як свідчить досвід, учні краще підготовлені до алгебри, ніж до геометрії.

Учням також треба навчатися «спірального проходження» тесту. Завдання тесту необхідно проглянути від початку і до кінця і відмітити для себе те, що вважається простим, зрозумілим і легким, тобто виконати спочатку ті завдання, що можна розв’язати без особливих роздумів і зусиль. Після цього треба знову переглянути тест і визначити наступні завдання, які можна спробувати розв’язати.

Під час тестування

•  продивіться весь тест, щоб побачити, з яких завдань він складається;

•  уважно читайте умову завдання до кінця, щоб зрозуміти запитання;

•  якщо ви не знаєте відповіді на запитання, або не впевнені, не затримуйтесь на тих завданнях, що потребують довгих роздумів;

•  навчіться пропускати складні та незрозумілі завдання. Пам’ятайте: у тесті ви завжди знайдете завдання, з якими ви обов’язково впораєтесь;

•  думайте тільки про те завдання, що ви виконуєте. Коли ви розв’язуєте нове завдання, забудьте про ті завдання, що ви уже розв’язали. У тесті завдання не пов’язані одне з іншим.

• багато завдань можна розв’язати скоріше, якщо не шукати одразу правильний варіант відповіді, а послідовно виключити ті варіанти відповідей, що явно не підходять. Метод виключення дає змогу сконцентрувати увагу на 1-2 варіантах замість 5.

•  залиште час для перевірки роботи та внесення відповідей до бланків відповідей.

•  якщо ви не впевнені у виборі відповіді, довіряйте інтуїції.