Іван Піддубний. Біографія. Історія України.

Останній день існування Чехословаччини.

Святкові правила для підлітків

Де і коли святкують Різдво.

Історичний календар

Зимові канікули 2020 Інструктаж з техніки безпеки на канікулах НУШ Дист...

Саме цього дня

Гумору у стрічку...

Саме цього дня

«Освіта Хмельниччини на шляхах реформування» – 2020.

 Завершився обласний етап постійно діючої педагогічної виставки «Освіта Хмельниччини на шляхах реформування» – 2020.У виставці взяло участь 1398 творчих ініціативних педагогів Хмельниччини у 25 номінаціях, з них 1033 роботи зайняли призові місця, що свідчить про високий рівень якості робіт. Тематика матеріалів-переможців відображає зміст навчально-виховного процесу з урахуванням сучасних умов та вимог підвищення ефективності використання нових технологій у педагогічній практиці. Пріоритетні напрямки тематики матеріалів-переможців, презентованих на виставці у 2020 році, спрямовані на реалізацію Концепції «Нова українська школа»: оновлення змісту освіти на комптентнісній основі, підвищення ефективності навчального процесу, наскрізний процес виховання, який формує цінності, формування цифрової культури та інші цікаві педагогічні ідеї та знахідки.

https://hoippo.km.ua/?p=2268

Цей день в історії

Визначення права на пенсію за вислугою років

Пунктом 2-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон 1058) передбачено право на пенсію за вислугу років, зокрема, педагогічних працівників за умови, якщо вони на день набуття чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VII, тобто станом на 11 жовтня 2017 року, мають вислугу років, необхідну для призначення такої пенсії.

Право на призначення пенсії за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення, які обіймають посади, визначені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабміну від 04.11.1993 № 909 (далі — Перелік), за наявності спеціального стажу, встановленого пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з Переліком вчителі загальноосвітніх навчальних закладів мають право на призначення пенсії за вислугу років.

Водночас право виходу на пенсію за вислугу років незалежно від віку мають особи, вислуга років яких на відповідних посадах становить не менше як:

▪     25 років — на 1 квітня 2015 року;
▪    25 років 6 місяців — на 31 грудня 2015 року;
▪    26 років 6 місяців — на 11 жовтня 2017 року.

Зарахування до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, часу навчання законодавство не передбачає.

Наявність на 1 січня 2016 року 25 років педагогічного стажу не дає права на пенсію за вислугу років.

Водночас зазначимо, що відповідно до пункту 71 Прикінцевих положень Закону 1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»—«ж» статті 55 Закону «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків — 35 років, для жінок — 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, під час призначення пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191.

Тож якщо Ви на день досягнення пенсійного віку працюватиме в закладі державної або комунальної форми власності на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років, і на час звернення за пенсією матимете 30 років страхового стажу на таких посадах, під час виходу на пенсію за віком Ви матимете право на виплату державної грошової допомоги в розмірі десяти пенсій.

Інструменти для розвитку критичного і креативного мислення дітей

5 підказок для поліпшення критичного мислення [TED-Ed]

Якщо ви хочете більше дізнатися про критичне мислення, є шикарний безплатний курс «Наука повсякденного мислення» (https://tinyurl.com/hv8kof4), який став доступний українською завдяки Alumni Fund Ukraine / Фонд Випускників України у партнерстві з Prometheus. Курс висвітлює багато питань, зокрема: як краще засвоїти інформацію під час навчання, щоб вона не вивітрилась з голови через пів-року)) про гороскопи, ЗМІ, кліматичні зміни, упередження, хіропрактику. Є розмова з руйнівниками міфів (MythBusters) А ще (тим, хто полюбляє куховарити)) буде цікаво дізнатися про курс гарвардського університету «Наука і куховарство» (http://bit.ly/2mFSNc2) і багато іншого.

Право. Стаття 80. Підстави припинення трудових відносин

 Підставами припинення трудових відносин є:

1. закінчення строку трудового договору (стаття 81 цього Кодексу); 2) згода сторін (стаття 82 цього Кодексу); 3) розірвання трудового договору за ініціативою працівника (стаття 83 цього Кодексу); 4) розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця (статті 86, 92 - 97 цього Кодексу). 5) рішення вищого органу управління або наглядової ради роботодавця про припинення повноважень (відкликання) голови і членів наглядової ради та/або виконавчого органу, а також будь-яких інших працівників, якщо їх призначення (обрання) та звільнення (відкликання) належить до компетенції вищого органу управління або наглядової ради відповідно до установчих документів роботодавця; 6) укладення трудового договору, всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції», встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення; 7) незалежні від волі сторін підстави (статті 98 - 104 цього Кодексу).

2. Законами можуть бути передбачені додаткові підстави для припинення трудових відносин за ініціативою роботодавця з окремими категоріями працівників або за певних умов. 

Правознавство. Яку роль для людини відіграють цінності

Цінності - це те, що особливо важливо для людини. Поняття цінностей визначають по-різному. Одні автори під цінностями розуміють здатність речей і явищ впливати на розум і почуття людей таким чином, що вони сприймають їх як особливо вагомі для забезпечення життєдіяльності, як благо, до якого варто прагнути і домагатися оволодіння ним. Інші пов’язують цінності з будь-якою практично значущою для людини діяльністю, незалежно від її характеру - позитивного чи негативного. Ще інші вважають, що цінності виражають тільки ті значущі для людини речі чи явища, що мають позитивний характер тощо. Цінність – це не просто матеріальний чи духовний, природний чи соціальний об’єкт, взятий сам по собі. Такий об’єкт набуває характеру цінності лише у його зв’язку з людиною, тобто тоді, коли стає виразом зацікавленого ставлення людини з погляду задоволення цим об’єктом її потреб і інтересів.

Права людини. Охорона і захист.

Історична довідка.

Післявоєнне облаштування світу потребувало вироблення якісно нових міжнародних стандартів прав людини, що втілилося в ухваленні Загальної декларації прав людини на засіданні Генеральної асамблеї ООН 10 грудня 1948 р. Декларація вперше сформулювала основоположні права, які повинна мати кожна людина. Україна (на той час - Українська Радянська Соціалістична Республіка) ратифікувала Загальну декларацію ООН у 1973 році. Цей засадничий  міжнародно-правовий документ перекладений 375 мовами і діалектами мов.

Пропонована тематика заходів.

1-4 класи: "Миру ми бажаємо на Землі", "Учуся захищати  себе! Права та обов'язки - завжди поруч". 5-7 класи: "Права людини  у вільній країні", "Правові шляхи подолання насильства в сім'ї". 8-9 класи: "Станція призначення - життя", "Рівність прав не в тому, що всі ними користуються, а в тому, що всім вони надані". 10-11 класи: "Україна - правова держава", "Правові інструменти захисту прав людини в Україні".

https://sibagatov.blogspot.com/p/blog-page_15.html

Критичне мислення

Критичне мислення на уроках суспільних дисциплін

Процеси, які відбуваються в Україні протягом останніх років, сприяють утвердженню суверенної, правової, демократичної, соціально орієнтованої держави і водночас пов’язані зі становленням нового громадянського суспільства, що вимагає суттєвих змін у підходах до формування нового покоління громадян нашої держави.

Ці процеси неможливі без розвитку системи громадянської освіти, провідна роль в якій належить вивченню основ правознавства. А тому головною метою вчителя є формування інтелектуальної особистості з активною громадянською позицією, яка готова реалізувати свої права та обов’язки, толерантно ставиться до поглядів інших, відповідальна перед суспільством і державою за свої вчинки.

Пропонована робота спрямована на висвітлення шляхів формування громадянськості учнів через розвиток критичного мислення на уроках історії та правознавства.

 Д. Чаффі визначає ознаки, за допомогою яких можна визнати себе критично мислячою людиною:

відкритість до інших думок;

компетентність;

інтелектуальна активність;

допитливість;

незалежність мислення;

вміння дискутувати;

проникливість;

самокритичність.

Зазвичай перед учителем одразу постає проблема браку навчальних годин для викладання правознавства. У нашому навчальному закладі була створена комплексна система правової освіти, яка передбачає:

уроки з курсу «Основи правознавства»;

спецкурси «Практичне право», «Ми — громадяни України»;

науково-дослідницьку, краєзнавчо-пошукову, проектну роботу учнів;

учнівські конференції;

виховні заходи;

правоосвітню роботу з батьками;

зустрічі з представниками правоохоронних органів.

Головне місце в цьому комплексі посідає урок. Вважаю, що найбільш продуктивною технологію, за допомогою якої можна сформувати нову інноваційну особистість, є технологія розвитку критичного мислення. Критичне мислення — це складний процес, що починається із залучення інформації, її критичного осмислення та завершується прийняттям рішення. Тому структура уроків з використанням даної технології має свої особливості. Я виділяю три основні етапи, кожен з яких має свої завдання.

I етап— актуалізація пізнавальних процесів учнів.

На цьому етапі визначаю мету вивчення матеріалу, з'ясовую, що відомо учням з цієї теми. Для цього використовую такі прийоми, як «Мозковий штурм», «Коло ідей», «Мікрофон» тощо. Так, під час вивчення теми «Основи адміністративного права» пропоную всім знайому ситуацію: увечері на вулиці юнаки голосно сміються, вигукують непристойні слова, підпалюють та кидають під вікна петарди. Прошу учнів надати відповіді на запитання:

—Чи порушено в цій ситуації чиїсь права? Чи можна притягти підлітків до відповідальності? Яке покарання можуть понести неповнолітні? 

Разом з учнями з'ясовуємо, що справді відбувається правопорушення, яке тягне за собою адміністративну відповідальність. Тепер учням цікаво дізнатися про види адміністративних правопорушень, адміністративні стягнення, особливості відповідальності неповнолітніх.

II етап— осмислення нового матеріалу.

На цьому етапі відбувається безпосереднє ознайомлення учнів з новою інформацією. Методика критичного мислення передбачає, що на цьому етапі вчитель має найменший вплив на учня. Учні ознайомлюються з новою інформацією під час читання тексту, правових джерел, перегляду фільму (через брак часу на уроці даю завдання переглянути наприклад, під час вивчення теми «Основи правового статусу людини і громадянина. Громадянські (особисті) та політичні права» вдома такі фільми: «Холодне літо 53-го», «Кавказька полонянка», «Сволота», «Попелюшка», «Пригоди Буратіно»), а на уроці обговорити сюжет за поданими питаннями), прослуховування лекції. Опрацьовуючи нову інформацію, використовую таки методи, як аналіз, синтез, порівняння. Наприклад, під час вивчення теми «Права людини і громадянина (загальні положення)» пропоную учням ознайомитися з витягами із «Загальної декларації прав людини» та II Розділу Конституції України, а потім визначити основні групи прав людини закріплені в цих документах, встановити спільне та відмінне. Головне завдання цього етапу уроку — підтримати й стимулювати інтерес учнів шляхом постановки ними запитань, занотування примітки в тексті у разі сумніву або нерозуміння, складання таблиці тощо.

III етап— осмислення (рефлексія).

На цьому етапі відбувається осмислення учнями нового матеріалу; адаптація нових понять в особистій системі знань учня, тобто заміна вже наявного уявлення новим, засвоєння і закріплення знань. На цьому етапі використовую такі техніки: «Прес», «Займи позицію», моделюю конкретні ситуації, організовую обговорення проблеми, дискусії. Наприклад, під час вивчення теми «Військовий обов’язок громадян України» проводимо аналітичну гру «Займи позицію», де пропоную учням визначитися у своєму ставленні до альтернативної служби. На цьому етапі важливо спонукати учнів висловлювати своїми словами отриману інформацію, бо краще запам’ятовується те, що ми формуємо в особистому контексті; сприяти обміну ідеями між учнями, що дозволяє їм збагатити свій словниковий запас, формулювати і висловлювати свої думки.

Значні можливості для правової освіти і виховання громадянських якостей підлітків дають спецкурси «Практичне право», «Ми — громадяни України». Особливість цих курсів полягає в тому, що вони базуються на інтерактивних методах навчання, які організують процес соціальної взаємодії, що сприяє набуттю її учасниками нових знань. Однією з основних умов інтеракції є формулювання проблеми та робота над нею в групах (парах, трійках), прийняття узгодженого рішення і діалог за підсумками роботи. Під час роботи на таких уроках учні набувають практичного досвіду у реалізації демократичних процесів. Наприклад, під час вивчення теми «Вирішуємо безпосередньо і через представників» ми провели референдум, завдяки чому учні набули практичних навичок участі у виборах, що, у свою чергу, підвищує зацікавленість учнів предметом, забезпечує глибше засвоєння змісту навчального матеріалу, вироблення громадянських навичок, виховує відданість демократичним цінностям.

Правова освіта продовжується у виховній діяльності. Наприклад, під час підготовки до виховного заходу «Чи потрібен я Україні таким, яким я є сьогодні?» учні написали твори з цієї теми, дослідили проблему захоплень підлітків, провели опитування з метою визначення рівня знань дітьми своїх прав, порушення цих прав з боку однолітків, дорослих та інше.

На підставі набутого досвіду нами була розроблена програму виховної роботи «Формування громадянськості — запорука самореалізації особистості», що передбачала залучення учнів до самостійної роботи, самовдосконалення, формування активної громадянської позиції. Програма розрахована на 7 років і поділяється на 4 етапи реалізації: «Я — особистість», «Я — знаю», «Я — можу», «Я — зобов'язаний». Вона має відповідні виховні цілі та завдання та об’єднує різні види виховної роботи.

Сподіваюся, що комплексний підхід з формування громадянської позиції учнів сприятиме правовій обізнаності та формуванню стійкої громадянської позиції. 

Правознавча вікторина

https://www.classtime.com/code/EZ2M2N

16 днів проти насильства